День 12, 03:00 У лікарняній палаті в Київській обласній лікарні о третій ночі панувала надмірна тиша
Знаєш, Ксюша, останнім часом клієнтів мало, Анна витерла перенісну, відкинувшись на спинку стільця в кавярні.
15 березня 2025 року Сиджу в темному кутку нашої однокімнатної квартири в Києві, записую думки, бо голоси
Хто це? спитала здивовано Люся, зайшовши до подруги на кухню.Під жовтим світлом лампи, у кутку поруч
Син багатія провалив усі іспити доки нова темношкіра працівниця не подарувала йому урок, що назавжди
19 листопада 2025 р. Сьогодні згадую, як ми з Заріною (запросивши її повне імя Зоряна Михайлівна) все
Ні, Зоряно. Ви ж самі народжували, отже й Андрійка займайтеся самі, рішуче проголосила свекруха.
Ой, а от вас ніякої користі! піднімає голос Олена, коли чує, що її син Максим і його дівчина Яна вже
Роман, у нас дочка, 1400грн! радісно крикнула Ганна в телефоні. Я стояв під вікнами пологового будинку
Анна Ковальчук спокійно поглянула на Орису. У її очах не було ні гніву, ні страху, лише різка спокійність