Ключ на 13 Вранці подзвонив, ніби щось випадкове і незначне: Заїдеш? Тут велосипед підняти треба.
14 липня 1993 року Пишу ці рядки на кухні нашої старенької хати у селі під Черкасами. Сонце тьмяно світить
Складні радощі Мені тридцять вісім. За місяць у мене з’явиться донька. Їй чотирнадцять.
Мені вже пятдесят вісім років, і досі не знаю, як знайти спільну мову з моєю сусідкою. Вона мешкає буквально
Знайдеш свою долю. Не поспішай усьому свій час. У Мирослави була давня традиція, яку зберігала уже багато років.
Виростаєш з нього слабачка Для чого ти записала його в музичну школу? Галина Леонідівна пройшла повз
Втомився, досить, йду! Скільки можна! «Втомився, досить, йду! Скільки можна! Дитина, її вічна втома
Ти ж заробляєш купу грошей, правда? Сестра моєї дружини позичила гроші й поїхала на море
Цього літа…
Ти ж заробляєш купу грошей, правда? Сестра моєї дружини позичила гривні й поїхала на море. Цього літа
Бабо Калинo! крикнув Матвій. Хто дозволив вам тримати вовка в селі? Колись, у далеких 80-х, Калина Семенівна
І уяви собі, донині іноді прокидаюсь серед ночі і питаю себе: коли ж мій тато встиг забрати у нас все?