ZigZag – Сторінка 1828

Тих вихідних тато зранечку кудись побіг, мама вже хвилюватися за нього почала, а потім він зібрав нас всіх у коридорі й почав промову: «Ми троє з вами мріяли про одне й теж саме разом 33 роки 5 місяців і 10 днів і саме цього ранку я вирішив, що прийшов час це виправити!».

– Цього не станеться! Не буде! – мама відразу зрозуміла про що говорить тато – У нас ціла гора

Таки збрехав… Це його голос за стінкою! Сумнівів не було! Вся маячня про відрядження – брехня! І заради кого! Заради красивої сусідки?

Недавно моя подруга поділилась зі мною історією з життя. Їхня родина завжди була для мене прикладом

Це не тому що я хочу зрадити своїй дружині чи щось таке. Простий чоловічий рефлекс

Їхали ми кілька днів тому з сином у маршрутці. Людей було не багато, тому я дозволив йому сісти біля

Дванадцята дитина і якась невдала! Зі старшими братами та сестрами майже не розмовляла, а ті й своєю чергою пинали їй! Вона й не боронилась, лише тихенько мугикала собі під ніс

На вулиці стояв мороз, календ арик сповіщав, що сьогодні останній день року та у двері хтось тихенько постукав.

– Ти безсовісний! І як лише я погодилась з тобою одружитися? – кричала наречена, доки по її обличчю стікав макіяж – Пробач, та я не кохаю тебе більше, у нас різні шляхи ! – Це твої чергові жарти? Якщо так, то припини негайно, нас гості уже чекають! – Там не має моїх гостей. На все добре, це кінець наших стосунків!

«Весілля не буде? А як її вийти у цьому красивому платті до гостей і сказати це? Невже це справді сталось зі мною?

– Ну й де та прекрасна квартира, яку ви нам пообіцяли? – запитувала єхидно невістка після весілля? – Думала ми вже на першу шлюбну ніч у ній ночуватимемо!

Олега дуже любили, він єдина дитина, майбутній спадкоємець, батьки не могли йому нарадітися, виховували

Ганна дивилася на подругу, як на божевільну, хотіла крутити пальцем біля скроні, але стримувалась, подруга на неї могла образитися. Коли закінчився робочий день, вони розійшлися в різні сторони.

«Може, підемо кудись після робочого дня? Відсвяткуємо закінчення робочого тижня?» – запитала радісно

Не змогла довго тримати таємницю й розповіла чоловікові, хоч і знала, що буде розлучення

Зі своїм чоловіком Іваном я знайома ще з дитинства, ми виросли практично разом. Разом пішли до першого

У житті буває багато криз і в одну з них я зрозумів, що кохаю іншу, а не власну дружину і зараз наші діти не просто друзі…

Повертаючись з роботи, до мене підсіла Олена, ми розговорилися і вже наступного дня пішли на побачення.

Остап не запросив на весілля мати, яка ростила його самотужки. А Ніна Іванівна не влаштовувала істерик, а без попередження прийшла на святкування.

Ніна Іванівна ростила сина самотужки. Чоловік пішов від них рано, нещасний випадок на виробництві.