**Щоденник** Сьогодні я згадала той вечір, коли все почалося. Я, Зоряна, завжди була найтихішою серед

Я тримала свій невеличкий магазинчик з одягом у Львові. Одного вечора, коли вже збиралася закриватися

Маряна повернулася додому пізно ввечері. За вікнами вже мерехтіли вогні Києва. Вона зупинилася на порозі

Хто ви?! Оксана завмерла на порозі власної хати, ніби опинившись у сні, де все звичне раптом стає чужим.

“Ти коли збираєшся виїжджати, Соломієчко?” Мати стояла в дверях, притулившись до косяка

Богдан Коваль ніколи не думав, що доживатиме свої дні за ґратами чужого закладу, де його годуватимуть

Давним-давно, коли ще вітри гуляли по степах, а в хатах пахло свіжим хлібом, трапилась історія, яку досі

“Ти коли збираєшся виїжджати, Соломієчко?” Мати стояла в дверях, притулившись до косяка

Я сиділа у своєму невеличкому магазинчику з одягом у Києві, коли напередодні закриття зайшла вагітна жінка.

Наша донька соромилася наших сільських коренів і не запросила нас на своє весілля Вона ніколи не приховувала