П’ять років тому світ Леоніда Івановича розсипався — а потім знову зібрався, але вже інакше.

Я — Остап, хоч у селі всі звуть мене дідусем Остапом. Мені сімдесят два, і моє життя, як у багатьох старих

Нормальних тут немає Тамара спустилася з човна, пахнучого смолою і річковою трясовою, і одразу зрозуміла

Дощ ливнем поливав мене, коли я стояла на кам’яних сходах маєтку Захарченків, притискаючи до грудей новонароджену донечку.

**Сідина у чуприну. Життєва історія** — Василю, Васильку? А що в тебе на роботі? Усе гаразд?

«ЦЕЙ ЖІНКА СХОЖА НА ТВОЮ ЗНИКЛУ МАТИР» — СКАЗАЛА ДІВЧИНА МІЛІОНЕРА, І ВІН ЗАВМЕР «Богдане, ця жінка —

Кімната у нотаріуса була задушливою й пахла старими паперами. Оксана сиділа на незручному стільці, відчуваючи

— Це що таке? — голос свекрухи розлився по всій кухні. У руках вона тримала розбиту фарфорову чашку зі

У вуличках Києва, де бруківку вкривав густий килим із золотистих та багряних листків, запанувала пізня осінь.

Конфлікт на першому поверсі Тамара Петрівна стояла в під’їзді, стискаючи стару металеву лійку, ніби це