У вуличках Києва, де бруківку вкривав густий килим із золотистих та багряних листків, запанувала пізня осінь.

Конфлікт на першому поверсі Тамара Петрівна стояла в під’їзді, стискаючи стару металеву лійку, ніби це

— Ти розбила моє дзеркало, отже сім років будеш мені в борг, — прошипів Владислав Коваль, власник галереї

Там, над Дністром, я, Тетяна, спустилася з човна, що пахнув смолою й водоростями, і відразу зрозуміла

Ой, слухай, як же це було… “Якщо будеш сперечатися, мій син викине тебе на вулицю!”

— Що це? — голос моєї тещі розлинявся по всій кухні. Вона тримала в руках розтрощену фарфорову чашку

Пиріжок з характером Олена стояла перед облупленими дверима з вивіскою «Кав’ярня “Тепло”». Літери були

13 травня Сьогодні знову на під’їзді в нашому будинку на вулиці Хрещатик, 27, розгорілась справжня буря.

Давним-давно, у краю густого лісу, стояла моя хата. Мене звуть Петро, хоч усі в селі знають мене як діда Петра.

Мій чоловік Олександр приходить забрати мене і наших трьох новонароджених дітей додому – коли він бачить










