Перед розлученням сама доглядала за дитиною, але потім знайшла няню матір чоловіка.
Спочатку Оксана самостійно піклувалася за сином, але згодом почала шукати допомоги. Знайшла її у своєї колишньої свекрухи. Запитала, чи не знає вона когось, хто міг би посидіти з хлопчиком, але та запропонувала свої послуги звісно, за гроші. Зарплата в Оксани невелика, їй доводиться економити.
На роботі у мене є колега, якій нелегко. Вона зовсім не дбає про себе, не ходить до косметолога. І я все думаю куди ж діваються її гроші? Працює, живе з батьками, не має жодних кредитів за квартиру, а за дитиною доглядає колишня свекруха. До того ж отримує аліменти.
Виходить, Оксана ще й платить батькам за кімнату та свекрусі за дитину. Як так можна?
Півроку тому, коли Оксана прийшла до нас на роботу, ми знайомились. Незабаром зрозуміли, що багато в чому схожі. Одні й ті ж інтереси, діти одного віку.
Вона одразу розповіла, що розлучилася з чоловіком і тепер живе у батьків. Вони заможні люди, обидва за пятдесят, обидва на гарних посадах. Побудували будинок за містом, кожні канікули проводять за кордоном. Коли донька повернулася, виділили їй кімнату може там жити.
Я спочатку подумав, що, може, вона живе безкоштовно, але ж ні з першого дня з неї беруть гроші. Оксана каже, що радіє: краще в батьків, ніж у чужих людей, так і для дитини безпечніше.
Їй навіть окрему поличку у холодильнику виділили. Вона не користується батьківськими речами, лише іноді годує сина фруктами.
Не розумію, як можна так ставитися до власної дитини. Адже Оксана, коли пішла від чоловіка, залишилася ні з чим перші місяці навіть у борг у батьків сиділа.
Раніше вона сама доглядала за хлопчиком, але потім почала шукати няню. І знайшла свою свекруху. Спочатку запитала, чи не знає вона когось, але та відразу запропонувала свою допомогу за гроші. Оксані такий варіант сподобався адже свекруха знає онука, розуміє, що йому подобається, чого не можна, що можна дозволити. Вона надійна. Тому, коли треба, стара бабуся залишається з хлопчиком.
Начебто все добре, але Оксана постійно у грошових негараздах на життя ледве вистачає, про якусь розкош і мови бути не може.
Я просто не можу зрозуміти, як батьки можуть так ставитися до власної дитини