Сплетіння долі у малесенькому містечку
В невеличкому містечку над річкою, де старі липи шепотілися з вітром, Ганна варила холодець. Аромат спецій наповнював хату, а за вікном догоряли вечірні зорі. Раптом тишу розірвав дзвінок телефону. Це був її онук Тарас.
— Бабусю, вітання! Ви з дідом не заперечуєте, якщо я завтра завітаю? Тільки я буду не сам, — у його голосі лунала загадка, ніби він приховував таємницю, від якої в Ганни защеміло під серцем.
Звісно, приходь! А з ким? — у її тоні переплели— Це сюрприз, — хитренько відповів Тарас і положив трубку.
