Перше кохання в школі: історія десятикласниці.
Соломія закохалася ще в школі, у десятому класі. Її однокласник, який завжди їй подобався, після літніх канікул змінився став справжнім принцом. На початку вересня, коли він сів поруч із нею за парту, у дівчини здавалося, що вона на сьомому небі від щастя.
Вона теж змінилася. З дівчинки Соломія перетворилася на дівчину з тонкою талією та витонченими ніжками. Зачіска, закручена в косу, відкривала її лебедину шию.
Ярослав оцінював Соломіїні переваги критично й вирішив, що сидіти поруч із нею буде не соромно. До того ж вона добре вчилася, і якщо що можна буде списати. Соломія була доброю та чутливою.
Але шкільна дружба швидко переросла в кохання: перше, гаряче, всепоглинаюче, яке прийшло в найнепідходящий момент
Треба було готуватися до іспитів, сидіти над конспектами, читати багато книжок. А Ярослав із Соломією після уроків гуляли, цілувалися на лавочках у парку, а взимку часто ходили ковзатися на льоду.
Батьки Ярослава були незадоволені. Хлопець мав вступати до військової академії, а він через дружбу з Соломією приділяв навчанню замало уваги. Раннє кохання не обіцяло нічого доброго. Ярославу треба було вчитися далі, а Соломія ще й із соціально неблагополучної родини
Так наговорив синові його батько. Мати, жаліючи хлопця, лише зітхала.
Соломія насправді жила з бабусею. Мати померла, коли їй було пять. Загинула. У свідоцтві про народження, у графі «батько», чорною стрічкою прорізався товстий штрих
І в кого ти так закохалася? хмурилася бабуся. Ах так У матір.
Коли розмова торкалася матері Соломії, вона миттєво обривалася. Бабуся, щільно стиснувши губи, замовкала, наче дивилася на себе, у своє минуле, і тихо зітхала.
А Соломія поспішала на побачення з Ярославом. Рідко бувало, щоб вони не бачилися після школи. Навчання пішло «на спад», вчителі занепокоїлися, батьки Ярослава почали частіше лаяти сина й поставили ультиматум не бачитися з дівчиною до кращих часів, принаймні до повноліття.
Ярослав гірко посміхнувся. Він не хотів розривати стосунки з Соломією. Вони вперше були так близькі. Це нове почуття захопило і його серце. Але про серйозні відносини він навіть не думав. Що скажуть батьки було зрозуміло.
Коли Соломія зрозуміла, що вагітна, після трьох місяців їхньої близькості, її охопила розпач. Іспити були вже близько, за вікном співали птахи, дзюрчали струмки. А Соломія ночами плакала в подушку, намагаючись не розбудити бабусю. Та та, помітивши зміни в дівчини, жіночим інстинктом здогадалася, що сталося.
Ярослава Соломія тепер бачила лише в школі. Суворий батько хлопця категорично заборонив синові спілкуватися з нею. Якби вони знали
Бабуся одного вечора підійшла до ліжка онуки й тихо запитала:
Думаєш народжувати? Тільки не бреши мені. Я вже проходила це з твоєю матірю. Жінка сіла на край ліжка й заплакала, а Соломія обійняла її й притиснулася до тонкого плеча.
Що робити, бабусю? прошепотіла вона. Його батьки категорично проти. Але вони нічого не знають.
А він? Він знає? запитала бабуся.
Ні. Не можу змусити себе сказати, боюся, що ми одразу Соломія вперше вимовила те, про що навіть боялася думати.
Він тебе, по суті, уже покинув, підтвердила бабуся її страх. Але сказати йому все одно треба. Це твій обовязок. Якщо потім втече то йому й ціни немає. Такому чоловікові. Тоді й не шкодуй. І не показуй, що кохаєш. Май гордість. Ми якось викрутимося. Я піду працювати.
Що ти, бабусю Працювати. Ти ж на пенсії.
Прибиральницею, у наше ЖЕК. Ну й що? Поки жива тримаюся за мітлу, а тобі допоможу. Як інакше Доню моя.
Соломія вже голосно ридала, бабуся теж. Та незабаром жінка зібралася.
Годі плакати. Зараз не можна. Спи. Бабуся підвелася й різко сказала:
Тільки пообіцяй мені, що школу закінчиш. Обовязково. Щоб не сталося.
Соломія заспокоїлася. Вона вирішила при першій нагоді сказати Ярославу про дитину. Розуміла, що навряд
