**Перше кохання у школі: історія десятого класу.**
Оленка закохалася ще в школі, у десятому класі. Її однокласник, що завжди їй подобався, після літніх канікул змінився став справжнім принцом. На початку вересня, коли він сів поруч із нею за парту, Оленка відчула себе на сьомому небі від щастя.
Вона теж змінилася. Із дівчинки Оленка перетворилася на дівчину з тонкою талією та витонченими ногами. Високо завязаний хвіст відкрив її лебедину шию.
Тарас оцінював Оленчині переваги критично й вирішив, що йому не буде соромно сидіти поруч. До того ж вона добре вчилася, і, якщо що, можна буде списати. Оленка була доброю та чутливою.
Але шкільна дружба швидко переросла в кохання: перше, гаряче, всепоглинаюче, що прийшло у найнепідходящий час
Треба було готуватися до іспитів, зубрити білети, читати купу книжок. А Тарас і Оленка після школи гуляли, цілувалися на лавочці в парку, а взимку часто ходили ковзатися на льоду.
Тарасові батьки були незадоволені. Хлопець мав вступати до військової академії, а він через дружбу з Оленкою приділяв навчанню замало уваги. Раннє кохання нічого доброго не обіцяло. Тарасу треба було вчитися далі, а Оленка ще й із соціально неблагополучної родини
Так батько намовляв сина. Мати, жаліючи хлопця, лише зітхала.
Оленка справді жила з бабусею. Мати померла, коли дівчинці було пять. Загинула. У свідоцтві про народження, у графі «батько», чорним чорніла товста риска
І в кого ж ти так закохалася? хмурилася бабуся. Ах, так У матір.
Коли розмова торкалася матері Оленки, вона миттєво обривалася. Бабуся, мовчки стиснувши губи, замовкала, ніби дивилася у власне минуле, і лише тихо зітхала.
А Оленка спішила на побачення з Тарасом. Рідко коли вони не бачилися після школи. Навчання пішло «на спад», вчителі почали хвилюватися, Тарасові батьки частіше лаяли сина й поставили ультиматум не бачитися з дівчиною до кращих часів, щонайменше до повноліття.
Тарас гірко посміхнувся. Не хотів розривати стосунки з Оленкою. Вони вперше були так близькі. Це нове почуття опанувало його серце. Але про серйозні стосунки він навіть думати не хотів. Реакція батьків була передбачувана.
Коли Оленка зрозуміла, що вагітна через три місяці після їхньої близькості, її охопила розпач. Іспити були вже за кілька тижнів, за вікном співали птахи, дзюрчали струмки. А Оленка ночами плакала в подушку, щоб не розбудити бабусю. Та бабуся, помітивши зміну в онуці, жіночим інстинктом здогадалася, що сталося.
Тараса Оленка тепер бачила лише в школі. Суворий батько категорично заборонив синові спілкування з нею. Якби вони знали
Одного вечора бабуся підійшла до ліжка онуки й спокійно запитала:
Думаєш народжувати? Тільки не бреши мені. Я вже проходила це з твоєю матірю. Жінка сіла на край ліжка й заплакала, а Оленка обняла її й притиснулася до тонкого плеча.
Що робити, бабусю? тихо прошепотіла вона. Його батьки категорично проти. Але вони нічого не знають.
А він? Він знає? запитала бабуся.
Ні. Не можу змусити себе сказати боюся, що він одразу Оленка вперше вимовила те, чого навіть боялася думати.
Він уже майже кинув тебе, підтвердила бабуся її страх. Але сказати йому все одно треба. Це твій обовязок. Якщо потім втече значить, не вартий бути чоловіком. Тоді не шкодуй. І не показуй, що кохаєш. Май гордість. Ми якось викрутимося. Я піду працювати.
Що ти, бабусю Працювати. Та ти ж пенсіонерка.
Прибиральницею, у наш ЖЕК. А що? Поки жива тримаюся за мітлу, але допоможу. Як інакше Доню моя.
Оленка вже ридала вголос, бабуся теж. Але незабаром жінка взяла себе в руки.
Годі плакати. Зараз не можна. Спи. Бабуся підвелася й рішуче сказала: Пообіцяй мені, що закінчиш школу. Обовязково. Щоб не сталося.
Оленка заспокоїлася. Вона вирішила при першій нагоді сказати Тарасові про дитину. Розуміла, що навряд чи хлопець буде радий, і була готова до всього. Але всередині неї вже жив маленький крихітний світ, який вона вже любила. Що значив для неї Тарасів відмов? Адже незабаром вона стане мамою а це найбільше щастя
Тарас тепер сидів за іншою партою. У класі шепотілися про їхній розрив: хто звинувачував Оленку, хто Тараса, але всі згоджувалися, що треба спершу закінчити школу, потім здобути професію, а вже потім думати про сімю. Але ніхто не говорив про кохання. Про те, що відчувала Оленка, мало хто здогадувався. Не переживеш не зрозумієш.
Оленка розповіла Тарасові про вагітність наступного дня після розмови з бабусею. Вони стояли в алеї біля школи. Хлопець зблід, ніби його вдарили, і, не знайшов
