Перше кохання в школі: історія з десятого класу.
Олеся закохалася ще в школі, у десятому класі. Її однокласник, який завжди їй подобався, після літніх канікул змінився став справжнім лицаром. На початку вересня, коли він сів поруч із нею за парту, Олеся відчула себе так, ніби опинилася на сьомому небі від щастя.
Вона теж змінилася. Із дівчинки Олеся перетворилася на дівчину з тонкою талією і стрункими ногами. Коса, акуратно закручена, відкривала її лебедину шию.
Тарас оцінював Олесині переваги критично і вирішив, що йому не соромно сидіти поруч. До того ж дівчина добре вчилася, і, якщо треба, можна було списати. Олеся була доброю і ніжною.
Але шкільна дружба швидко переросла в кохання: перше, палке, всепоглинаюче, яке прийшло у найнепідходящий час
Треба було готуватися до іспитів, зубрити білети, читати багато. А Тарас і Олеся після школи гуляли, цілувалися на лавочці в парку, а взимку часто йшли ковзатися на льоду.
Тарасові батьки були незадоволені. Хлопець мав вступати до військової академії, а він через дружбу з Олесею приділяв навчанню замало уваги. Раннє кохання не обіцяло нічого доброго. Тарасу треба було вчитися далі, а Олеся ще й із соціально неблагополучної родини
Так умовляв сина його батько. Мати, жаліючи сина, згоджувалася.
Олеся справді жила з бабусею. Мати померла, коли їй було пять. Загинула. У свідоцтві про народження, у графі про батька, чорною стрічкою темнів товстий штрих
І в кого ти в мене так закохалася? нарікала бабуся. Ох, так У матір.
Коли розмова торкалася Олесиної матері, вона миттєво обривалася. Бабуся, міцно стиснувши губи, замовкала, ніби дивилася у власне минуле, і важко зітхала.
А Олеся спішила на побачення з Тарасом. Рідко був день, коли вони не бачилися після школи. Навчання пішло «на спад», вчителі занепокоїлися, Тарасові батьки частіше лаяли сина і поставили ультиматум більше не бачитися з дівчиною до кращих часів, принаймні до повноліття.
Тарас гірко усміхнувся. Не хотів розривати стосунки з Олесею. Вони вперше були так близькі. Це нове почуття захопило й його серце. Але про серйозні відносини він навіть думати не хотів. Що скажуть батьки було зрозуміло.
Коли Олеся зрозуміла, що вагітна, пройшло вже три місяці їхньої близькості. Огорнула безнадія. Іспити наближалися, за вікном співали птахи, дзюрчали струмки. А Олеся ночами плакала в подушку, намагаючись не розбудити бабусю. Та бабуся, помітивши зміну настрою, жіночим інстинктом зрозуміла, що сталося.
Тепер Тараса Олеся бачила лише в школі. Суворий батько категорично заборонив синові спілкуватися з нею. Якби вони знали
Одного вечора бабуся підійшла до ліжка онуки і тихо запитала:
Думаєш народжувати? Тільки не бреши. Я вже проходила це з твоєю матірю. Жінка сіла на край ліжка і заплакала, а Олеся обняла її і притулилася до худого плеча.
Що робити, бабусю? прошепотіла вона. Його батьки категорично проти. Але вони нічого не знають.
А він? Він знає? запитала бабуся.
Ні. Не можу змусити себе сказати, боюся, що відразу ми Олеся вперше промовила те, про що навіть думати боялася.
Він уже практично тебе покинув, підтвердила бабусині побоювання. Але сказати йому все одно треба. Це твій обовязок. Якщо після цього втече значить, не вартий він. Тоді і не жалкуй. І не показуй, що кохаєш. Май гордість. Ми якось подолаємо. Я піду працювати.
Що ти, бабусю Працювати. Ти ж пенсіонерка.
Прибиральницею, у нашу ж управу. А що? Поки жива триматиму віник. Як інакше Донечко моя.
Олеся вже плакала навзрид, бабуся теж. Але незабаром жінка зібралася.
Годі плакати. Зараз не можна. Спи. Бабуся підвелася і твердо сказала: Тільки пообіцяй мені, що школу закінчиш. Обовязково. Щоб не сталося.
Олеся заспокоїлася. Вона вирішила при першій нагоді сказати Тарасові про дитину. Розуміла, що навряд чи хлопець буде щасливий, і була готова до всього. Але всередині неї вже був маленький живчик, якого вона вже любила. Що значив для неї Тарасів відказ? Адже скоро вона стане матірю, а це найбільше щастя
Тарас тепер сидів за іншою партою. У класі шепотілися про їхній розрив: хто звинувачував Олесю, хто Тараса, але всі згоджувалися, що треба спершу закінчити школу, потім здобути професію і лише тоді думати про сімю. Але ніхто не говорив про кохання. Про те, що відчувала Олеся, мало хто здогадувався. Не відчувши не зрозумієш.
Олеся розповіла Тарасові про вагітність наступного дня після розмови з бабусею. Вони стояли в алеї за школою. Х
