Під час прогулянки дівчина помітила біля ставка дикий гусак, який наче просив допомоги у людей.

У той вечір, коли сонце ледь торкалося поверхні озера Синевир, юна Зоряна, ідучи стежкою між кленами, помітила біля берега дику гуску, що, здавалося, просила людей про допомогу. Люди, що проходили повз, сховалися, ніби боячись, що птах їх укусить. Зоряна не могла лишитися байдужою її серце билося гучно, ніби крик сокола, і вона підвелася до гуски, намагаючись запропонувати їй крихту хліба. Але птах не хотів їжі; він лише тихо клекотав, ніби кличучи її за собою.
Зібравши крихту сміливості, дівчина пішла за гускою, і той полетів низько над водою, вказуючи шлях. Під кущами й каменями, що виблискували в сутінковому світлі, вона побачила маленьке цуценягусяченя, застрягле між каменями. Навколо плавали інші гускі, клекотячи та схоплюючи крила, ніби шепотіли: «Тримайся, малюк, ми тут». Зоряна обережно підняла пташеня, підняла його над водою і повернула до їхніх батьків. Маленька гуска, вільна знову, швидко приєдналася до сім’ї, і вони розбіглися, розкриваючи крила, як прапори над озером.
Але гуси не залишили Зоряну без подяки. Через кілька днів вони повернулися, зібравши навколо її будинку, і клекотали так, ніби співаючи «дякую». З того часу родина гусок оселилася у її дворі, а дівчина приймала їх, щодня підкидаючи зернятка та стежачи, щоб нікому з них нічого не сталося.
З роками вона все краще розуміла, як важливо слухати тих, кого зазвичай не чують. Кожен ранок її зустрічав радісний клекіт гусей, ввечері вони підводили її до воріт, а коли Зоряна вирушала за роботою, гусенята залишалися під її піклуванням, як маленькі охоронці.
Люди, що колись боялися гусей, тепер приходили подивитися на дивовижну дружбу між дівчиною та диким стаєм. Ось так проста зустріч на березі Синевирського озера змінила не лише долю одного цуценяти, а й життя Зоряни, наповнивши її дні турботою, довірою та справжньою, спокійною радістю. Кожного разу, коли вона проходила повз озеро, вітер нашіптував їй «дякую», мов ніжний клекіт, що лине над спокійною водою.