Побачивши, кого цього разу приніс чоловік, Катерина сміялася так щиро й голосно, що три котенята, які прибігли на галас, сховалися за її ноги. Кішка, побачивши котенят, швидко вилетіла з рук чоловіка й почала ретельно облизувати їх
Водієві невеличкого вантажного бусика, який щодня розвозив різноманітні дрібні замовлення, видали список адрес і робіт на нову зміну. За містом, поблизу Києва, була маленька база на кілька таких же машин: тут була стоянка, кімната для перекусу та система реєстрації працівників.
Сівши за кермо, я завів двигун. Старий бус, як завжди, гуркотів, дрижав та поскрипував. Під час обідньої перерви заглушив мотор і вже збирався йти до столиків, як раптом почув дивний звук з-під капоту.
Мов ремінь загудів або вентилятор зачепив щось хоча двигун був вимкнений. Зітхнувши й кинувши погляд на колег, які вже влаштувалися за обідом, я вирішив перевірити. Підняв капот і ледь не зомлів. Біля решітки радіатора, на кришці вентилятора, сидів маленький чорний котик, весь у мастилі, й жалібно пищав.
В мене ноги й руки затремтіли. Я уявив, що б було, якби цей малюк опинився серед працюючих деталей. Обережно підняв котика, закрив капот і сів назад у кабіну.
Вдома Катерина влаштувала мені сварку:
Сволота! Як ти машину перед виїздом не перевіряєш? А якби задавив його? Якщо ще раз таке буде тобі сюди зась!
Я розводив руками й намагався пояснити, а котик уже муркотів у її руках і був негайно перенесений до ванної. Звідти долинали ніжні інтонації, шепотіння й цмоки.
Я тяжко видихнув. Спробував згадати, коли востаннє чув такі ласкаві слова на свою адресу память підвела. Пішов на роботу.
Наступного дня, вже уважно, відкрив капот чисто. Присів, подивився під машину. І там
Сидів рудо-білий кошеня! Як я нахилився, він весело загукав і кинувся до мене. Я підняв другого знайду й спантеличено пробував зрозуміти, звідки він тут взявся. Згадавши суворі слова Катерини, повернув авто додому.
Цього разу дружина мене не сварила. Навпаки, поглянула з повагою:
Молодець! За двадцять років це, мабуть, твій найрозумніший вчинок.
Вона винесла другого котика до ванної. За нею поплентався й перший.
День пройшов як по маслу. Я радів і відчував впевненість. Увечері сімя вечеряла вчотирьох два кошенята облюбували Катерину, пішли до неї на руки, дряпались і возились, а вона сміялась так щиро, як у молодості. За цей сміх я її й полюбив.
На світанку знову, з острахом, заглянув під машину.
Ой, Господи! вирвалось у мене.
Там сидів третій сірий з білими плямами. Я взяв і цього малюка.
Увечері Катерина повела мене до бабусі-відьми. Та, роздивившись, сказала: два присушки, три порчі і зурочення. Місяць роботи та двадцять тисяч гривень.
Наступного ранку я вже боявся підходити до машини. Довго курив, збирався з духом і таки заглянув під днище. Там дивилася на мене доросла сіра кішка з відвислими сосками очевидно, мати трьох котенят.
Ну що? здавлено спитав я. Що я знову не так зробив?
Я відкрив двері кабіни. Кішка мяукнула і спритно заскочила всередину.
Коли я внес маму-кішку додому, Катерина сміялась так заразливо, що котенята з переляку ховались за її ноги. Кішка побачила своїх дітей, звільнилась і почала їх облизувати.
Я спостерігав із справжнім подивом, ніби вперше бачив таке.
Чого це вона? звернувся до Катерини.
Ой, наївний ти! розсміялась вона. Бачиш, як все просто? Кішка влаштувала своїх котенят і сама пристроїлась.
Катерина нахилилась, погладила маму-кішку й похитала головою:
За все життя такого не бачила. Це треба особливу котячу мудрість мати.
Наприкінці тижня дружина оголосила я їду на рибалку. Я спершу роззявив рота, потім очі стали як тарілки.
Їдь, їдь, впевнено сказала вона. Я скликаю подруг. Бажаю тобі не плутатись в нас під ногами. Домовились?
Ясно відповів я, не вирішивши, радіти чи ні. Але мої думки тут нікого не цікавили.
Перед виходом Катерина підійшла й поцілувала мене.
Я завжди знала, що ти чудовий.
Я вийшов на ганок і озирнувся.
Господи, як тут гарно! прошепотів я. Чому я раніше цього не помічав?
Співали пташки. І не лише на гілках всередині мене теж забриніло.
Потім подруги почали приходити, кожна з пляшкою й закусками. Коли всі сіли, посеред столу важливо розташувалася велика сіра кішка-мама. Жінки розлили шампанське і підняли келихи:
За розумну господиню, яка влаштувала і дітей, і життя!
Пізніше ніхто не памятав, за що був наступний тост. Кішка розтягнулася на скатертині й задоволено мружила очі. Вона відчувала: тут її люблять, тут її дім.
На дивані спокійно дрімали три котенята, притулившись одне одному.
Тому й підсумую. Тост простий:
Нехай буде здоровя розумним жінкам і їх чоловікам, які мають щастя жити поруч.
І цього бажаю всім вам.
