Подарунок, що зламав усе

Та лишень підступив я до вікна, дивлюся на зливу, що по шибках котить, немов ті наші надії, й раптом зрозумів: найважливіше — це не високі стелі та центр міста, а те маленьке кубелечко, наповнене теплом, де ми колись були справжньою родиною, а новий будинок, хоч і просторіший, залишався лише холодною порожнечею з луною згадок та соромом помилки.