Про аліменти навіть не йшлося, ми лише домовилися, що я платитиму чоловікові на утримання сина, а він уже багато років живе за мої кошти.

Оскільки саме я залишила сімю через іншого чоловіка і стала причиною розпаду нашого шлюбу, Олексій вирішив, що я повинна компенсувати йому розбите серце. Він не дозволив мені забрати сина, а син теж захотів залишитися з батьком, а не зі мною. Хоч як це боліло, я не могла ні вмовити сина, ні забрати його силоміць. Усе вирішили досить швидко: вони дали мені піти, а я натомість надсилала їм гроші раз або двічі на місяць. Тоді мій колишній чоловік ще працював і заробляв, але коли зрозумів, що у мене є пристойний дохід, а мій новий чоловік також допомагає, щоби наш син ні в чому собі не відмовляв, він звільнився з роботи й почав жити на наші гроші.

Поки син підростав, батько надмірно його балував їжа із ресторанів, прогулювання школи за бажанням, поїздки на відпочинок, дорога побутова техніка. З часом хлопець сформував поблажливе ставлення і бачився зі мною все рідше. Що б я не купувала чи не робила, «татусь» завжди робив краще хоча й за мої кошти. Дитина у свої одинадцять навіть не замислювалась, чому у батька раптом стільки грошей, якщо він постійно вдома.

Мій теперішній чоловік припустив, може, це тому, що я даю їм забагато грошей. До того ж ми почали думати про майбутнє, про навчання сина в університеті, й вирішили, що краще відкладати на освіту, аніж спускати все на примхи колишнього чоловіка. Я особисто сказала Олексію, що досить довго їх утримувала, а тепер настав час йому самому дбати про витрати, а я подбаю про майбутнє сина. Тоді він почав дорікати мені, яка я мати й яка була дружина, і пригрозив судом буцімто подасть на аліменти, бо насправді я нічого їм не платила.

Я радилась з юристами, і мені сказали не боятися ігнорувати його погрози, бо він нічого не добється вже кілька років Олексій не працює і живе на моїх грошах. Але почуття втрати не полишає мене. Мій син ще більше віддалився, думаючи, що я не хочу допомагати його батькові…

Життя навчило мене важливої істини: любов і справжня підтримка не вимірюються грошима. Для дитини головне не подарунки чи розваги, а щирість, присутність і турбота. Іноді, намагаючись купити прихильність, ми втрачаємо справжній звязок із найдорожчими людьми.

Оцініть статтю
ZigZag
Про аліменти навіть не йшлося, ми лише домовилися, що я платитиму чоловікові на утримання сина, а він уже багато років живе за мої кошти.