**Історія однієї свекрухи. – Ви не повірите, з ким я тільки що познайомилась**
Катруся ввірвалася додому, швидко помила руки і прямиком до кухні. Батьки вже сиділи за столом.
Дівчина перепросила, що спізнилась на обід, і почала розповідати з хвилюванням: «Ви не повірите, з ким я тільки що познайомилась! Мій брат знайшов собі дівчину. Гарненька, весела, русява — немов сонечко. Звати Мар’яна. Працює на автомийці, куди ми звикли їздити. Там вони й познайомились. У них, здається, все серйозно. Оце так новина!» — щебетала Катруся без упину.
Батько, Олексій Миколайович, підняв голову від тарілки й усміхнувся: «Добре, а то я вже почав сумніватись у його орієнтації». Мати Катрусі, Ганна Петрівна, обурилась словами чоловіка й засмутилась, що син знайшов дівчину саме на автомийці.
«Та хто там може працювати? Тільки ті, кого більше нікуди не взяли. Ні освіти, ні манер, ні виховання. І взагалі всі якісь негарні. Автомийниця — і годі. Не варта вона нашого сина!» — не вгамовувалась Ганна Петрівна.
Олексій Миколайович не погодився: «Чого ти так? Люди всі різні. Може, дівчина підробляє, а сама навчається заочно. Хіба погано, коли людина працює? Значить, цінує гроші. І сина використовувати не буде, якщо сама заробляє. Ти ж її навіть не бачила! Може, вона чудова. Якби наш син вибирав собі кого попало?»
Але Ганна Петрівна була налаштована рішуче: «Піду сама подивлюся на цю красу! Що вона там нашому синові наговорила. Домовлюся, щоб її звідти вигнали — нехай не чіпляється до заможних хлопців. Хай собі шукає когось простішого».
Наступного дня Ганна Петрівна дійсно пішла на автомийку. Відразу ж влаштувала скандал: кричала, вимагала викликати Мар’яну, яка «чіпляється до її сина». Вимагала звільнити дівчину за «роман з клієнтами». Але Наталка, яка її зустріла, відповіла, що не знає такої — можливо, вона з іншої зміни.
Ганна Петрівна хотіла негайно принизити «негідницю», але довелося повертатися додому, як кажуть, «несолоно хлібавши». Але вона пообіцяла повернутися.
Наталка підійшла до Мар’яни і сказала: «Не варто було заводити стосунки з клієнтами — за це справді звільняють». Але Мар’яна відповіла, що вони з Олегом зустрічаються вже рік. Вона навіть не хотіла знайомитись, але він наполіг. Тепер хоче познайомити її з батьками, але вона сама відкладає — спершу хоче закінчити університет і знайти гарну роботу.
Праця на автомийці їй потрібна — вона живе в гуртожитку і не хоче брати гроші у батьків. Наталка обіцяла не повідомляти керівництву, але Мар’яна мала попросити нареченого поговорити з матір’ю, щоб та більше не влаштовувала скандалів.
Ввечері Олег строго сказав матері: «Що ти хочеш добитися? Розлучити мене з Мар’яною? Вона тимчасово тут працює. Кожна праця шановна. Ти її навіть не знаєш — вона розумна і добра. Я її люблю. Якщо ще раз прийдеш на автомийку, я піду з дому, і ми з нею житимемо окремо. Навіть не побачиш онуків. Не лізь у наші стосунки. Я одружусь на ній. І це остаточне».
Ганна Петрівна мовчала. Вона знала характер сина: загрози він не кидає даремно. Вона не хотіла втратити його, тому вирішила більше не втручатися.
Через два роки Олег і Мар’яна влаштували весілля. Родичам нареченого все сподобалось. Ганна Петрівна з гордістю розповідала, що їй допомагала організовувати свято невістка. Виявилось, Мар’яна закінчила університет з червоним дипломом, знайшла гарну роботу і заробляє не менше за сина. До того ж вони чекають дитину — вже третій місяць. Олег ледь вмовив її одружитись, бо вона хотіла спершу пожити цивільним шлюбом.
Олексій Миколайович підійшов до дружини, запросив на танець і прошепотів: «Мені пощастило з дружиною — як і нашому синові». Вони приєднались до весільного вальсу і закружляли разом.
А ви як гадаєте — чи варто матері вибирати наречену за сина?
