Роки самотності: шість років випробування без коханої людини.
Марія відчувала себе вкрай втомленою. Шість років минуло з того дня, як чоловік покинув її. Донька вийшла заміж рік тому й поїхала до іншого міста.
Марії було лише сорок два чудовий вік для жінки. Друга молодість. Вона була чудовою господинею, вміла готувати, а її квашені огірки з помідорами називали шедевром. Але навіщо вони тепер? На балконі вже стояли ряди порожніх банок.
«Невже я загину сама, така гарна!» скаржилася Марія подругам. Відповідь була одна: «Ні! Шукай чоловіка! Багато самотніх чоловіків.»
Одна з них порадила звернутися до агенції «Найкращий чоловік». Марії здавалося це трохи смішним і соромязливим йти до агенції. Але з іншого боку сорок два, і ця цифра дратувала її. Старі бабусині годинники на стіні глухо відлічували марно витрачені хвилини.
І Марія пішла. Привітна жінка в полуничних окулярах сказала:
У нас справді найкращі. Давайте разом подивимось базу, сідайте поряд!
Так, усі вони красені, усміхнулася Марія. Але як пізнати людину? Як зрозуміти, що він твій?
Усе продумано, відповіла жінка. Даємо тиждень. Достатньо часу, щоб зрозуміти ваш він чи ні. Варто продовжувати чи шукати іншого.
Що даєте?
Чоловіка!
Як це?
Ось так! Тиждень він живе з вами. Послухайте, ми тут не соромязливі наречені, ми одразу про діло. У нас немає маніяків чи божевільних.
Марії раптом сподобалася ця ідея. Разом із жінкою вони вибрали пятьох кандидатів. Марія сплатила невелику суму й поспішила додому. Перший мав прийти вже цього вечора.
Вона вдягла зелену сукню колір надії. І діамантові сережки, які діставала з давньої скриньки так рідко.
Дзень! дзвінок у двері.
Марія спершу глянула у вічко. І побачила троянди. Вона навіть тихо скрикнула від радості. Відчинила. Чоловік був елегантний, як на фото.
Вони сіли за стіл, Марія встигла все приготувати. Букет поставила в центрі. Вона потайки дивилася на приємного гостя й думала: «Усе! Інших не треба. Цей!»
Почали їсти салат. Майбутній чоловік поморщився: «Чому так пересолено?». Марія збентежено посміхнулася, подала йому смажену свинину. Він відкусив: «Жорстко». Йому не сподобалося й все інше. У турботах Марія забула про головне вино, яке довго вибирала. Налляла: «Ну, за знайомство!». Гість понюхав келих, відхлипнув: «Якесь дешеве». Підвівся: «Ну, подивимось, як у вас тут»
Марія взяла букет, простягнула йому: «Я взагалі не люблю троянд. До побачення».
Уночі вона трохи поплакала, було боляче. Але попереду було ще чотири знайомства.
Другий прийшов наступного вечора. Увійшов упевнено: «Ну, привіт!». Від нього пахло горілкою. Марія запитала: «Вже десь згадав про нашу зустріч?» Він усміхнувся: «Ой, годі! Дивись, телевізор є? Зараз матч починається. Динамо Шахтар. Разом обговоримо все». Марія різко відповіла: «Телевізор дивись вдома».
Уночі знову плакала наодинці.
Через день прийшов третій кандидат. Не красень, стара куртка, неохайні нігті. І чоботи в багнюці. Марія вже думала, як ввічливо його випроводити. Але все ж спершу вирішила нагодувати. Він їв жадібно, швидко й щиро хвалив Марію. Вона навіть зніяковіла. Дістала квашені огірки. «Боже мій! скрикнув некрасій. Це найсмачніше, що я коли-небудь їв!»
І тут ударили бабусині годинники. Некрасий прислухався: «Що це за звук?». Він пішов у кімнату, став на табурет і оглянув годинник: «Зараз швидко полагоджу! Є інструменти?»
Незабаром годинник бив чітко й дзвінко, Марія була щаслива почути такий ніжний звук. Вона подумала, що це знак. Некрасий мав стати її чоловіком. Він чудовий, умілий, а чоботи й нігті дрібниці, вимиє, почистить. До того ж він був третім щасливим числом.
Настала ніч. Так, Марія підготувалася, відвідала салон краси, постелила розкішну білизну з великими трояндами (адже насправді їх любила). Коли вона вийшла з ванни гість уже спав, навіть не роздягнувшись. Марію це не збентежило. Вона подивилася на нього з ніжністю: «Стомився, бідолаха». І обережно лігла під ковдру поруч.
І почався кошмар. Цей майстер почав хропіти. Майстерно, голосно, наполегливо. Марія накрила себе подушкою, потім його, потім перевернула сонне тіло марно. Вона не спала всю ніч, страждала.
Вранці гість вийшов у кухню, де сиділа змарніла Марія: «Ну що? Куди вечором речі привозити?»
Марія похитала головою: «Ні, вибач. Ти гарний, але Ні!»
Четвертий, бородатий, здавався героєм старого фільму про геологів. Вона навіть дозволила йому курити прямо на кухні. Бородач затя
Роки самотності: шість років випробувань без коханої людини