— Ти здурів?! Який розлучення?! — Софія кинула на підлогу букет зав’ялих троянд, який ще вчора здавався їй найкрасивішим у світі. — Ми ж тільки одружилися! Тиждень тому!
— І що з того? — Андрій навіть не відірвав очі від телефона. — Помилка вийшла. Буває. Краще відразу виправити, ніж мучитися роками.
— Помилка?! — голос Софії перейшов на вереск. — Я для тебе помилка?! Наше весілля — помилка?!
Андрій нарешті відірвався від екрана, подивився на дружину. На колишню дружину. Або як тепер правильно казати?
— Слухай, Соню, ну що ти розводиш драми? По-доброму ж говорю. Не підходимо ми один до одного, і все. Я зрозумів це ще першої шлюбної ночі, коли ти влаштувала скандал через те, що я зуби не почистив.
— То почисти зуби! Що тут складного?!
— А чому я маю? Вдома ніколи не чистив перед сном, і нічого, нормально жив.
Софія опустилася на диван, охопила голову руками. Невже вона дійсно сім років зустрічалася з цією людиною і нічого не помічала? Чи помічала, але думала, що після весілля все зміниться?
— Андрію, коханий, — вона спробувала говорити спокійно. — Ми ж любимо одне одного. Пам’ятаєш, як ти робив пропозицію? На колінах стояв, клявся, що я буду найщасливішою…
— Це була романтика. А життя — воно інше. Ось посуди сама: тиждень живемо, і кожен день сваримося. Вчора ти докоряла, що я шкарпетки не в кошик кинув. Позавчора — що тарілку після борщу не вимив одразу. А сьогодні зранку почалося — чому я каву собі зварив, а тобі ні.
— Так я ж спала ще!
— Ну от бачиш. Мені що, тебе будити, запитувати, чи хочеш кави? А якщо не хочеш, а я розбуджу — знову буде скандал.
Софія розгублено дивилася на чоловіка. Невже він серйозно? Невже ці дрібниці для нього привід зруйнувати сім’ю?
— Андрійку, — вона підійшла до нього, хотіла обійняти, але він відсторонився. — Та це ж дрібниці! Ми притерлимося, звикнемо. Усі пари через це проходять!
— Не хочу я притиратися. Мені і так добре було. Навіщ— А може, ми дійсно помилялися, — промовила Софія, дивлячись у вікно на дощ, який нагадував їй про те, що іноді краще відпустити, ніж триматися за те, що ніколи не було твоїм.
