Сімейні бурі — штука підступна. До заміжжя Марічка і гадки не мала, що життя з родичами чоловіка виявиться справжнім випробуванням. Вона, виросла в люб’язній родині, де сварки були рідкістю, вірила, що її оминуть подібні негаразди. Розповіді колег про свекрух вона вважала перебільшенням — з нею ж таке не станеться.
Після весілля Марічка і Андрій оселилися в його матері, Надії Олексіївни, у її затишній, але тісній двокімнатній квартирі в невеликому містечку під Харковом. Свекруха зустріла невістку тепло, і перші місяці все було гладко. Діти поки не входили в плани — молодята мріяли назбирати на власне житло.
Андрій працював у великій IT-компанії, його зарплата дозволяла будувати плани на майбутнє. Марічка теж працювала, але заробляла менше, у місцевій школі вчителькою. Надія Олексіївна була доброзичливою, але мала звичку роздавати поради, які спочатку здавалися невинними.
Марічка намагалася не реагувати, але з часом свекруха все частіше втручалася в їхнє життя. Тон її порад ставав все більш владним, а зауваження — колючими.
Одного разу Марічка, сяючи від радості, принесла додому новий блендер.
— Тепер будемо готувати смузі вранці, корисно та смачно! — скрикнула вона, ставлячи коробку на кухонний стіл.
Надія Олексіївна, окинувши покупку скептичним поглядом, скривила губи:
— Навіщо це? Даремна витрата. Нормальні люди вранці кашу їдять, а ви всякими новомодними штуками шлунок собі псуєте. Потім шкодуватимете, та буде пізно, — вона демонстративно повернулася й пішла до себе.
Марічка, не втримавшись, кинула їй услід:
— Ваш син кашу терпіти не може! Вистачає йому бутерброда з чаєм — і біжить на роботу!
Свекруха завмерла в дверях, обернулася й холодно парирувала:
— Якби ти була гарною дружиною, вставала б раніше і готувала Андрієві нормальний сніданок, а не спала б до обіду!
— Я не сплю до обіду! — спалахнула Марічка. — У мене уроки починаються пізніше, і що, мені заради цього позбавляти себе сну?
З того вечора між ними пробігла тінь. Блендер став лише приводом — напруга копилася давно. Марічка сиділа на кухні, попиваючи чай, і розмірковувала:
«Що за свекруха мені дісталася? Замість того щоб«Що за свекруха мені дісталася? Замість того щоб радіти за нас, все шукає, до чого б причепитися.»
