— Дякую, мамо, — Тарас підвівся зі столу та потягнувся. — Піду трохи покатаюсь. Не хвилюйся, обережно їздитиму, і машин увечері майже немає.
— Відколи купив авто, то й проводиш з ним увесь час. А тобі б уже й сім’ю заводити. Правильно кажуть, що машина для чоловіка над усе.
— Мам, ну годі, — Тарас підійшов і обійняв її. — Ти ж знаєш, як давно я мріяв про власну машину. Давай я ще трохи насолоджусь, а потім і про весілля подумаю. Чесно-чесно.
— Та гаразд. Майже тридцять, а все з авточками грається. — Матір торкнулася його волосся. — Іди вже.
Тарас вийшов із під’їзду, підійшов до своєї машини й змахнув пухкі сніжинки з лобового скла. Посвідчення він отримав давно, батько дозволяв керувати старим «Запорожцем», поки той не розбився. Досвіду вистачало. Просто Тарас ще не натішився відчуттям власного авто.
Він довго збирав гроші, ретельно обира́в. Тепер щоночі їздив містом, іноді виїжджаючи на трасу. Якщо хтось голосував на дорозі, Тарас підбирав і не брав грошей.
Сів за кермо, повернув ключ і послухав урчання мотора. Потім додав звук на радіо й повільно виїхав із двору.
У світлі фар мерехтіли сніжинки, що летіли у вітрове скло. Цього року зима почалася різко, і вже за кілька днів навалило чимало снігу. Тарас їхав без мети, петляючи вулицями. На одній із них побачив жінку з дитиною, яка голосувала. Він зменшив гучність, зупинився й опустив пасажирське вікно.
— До вулиці Шевченка підвезете? — Жінка зазирнула у вікно.
Вона виявилася молодою й симпатичною.
— Сідайте, — Тарас кивнув на пасажирське сидіння поруч.
— А скільки це коштуватиме? Дорога не близька, — запитала вона, не відводячи обличчя від вікна.
— Не хвилюйтеся. Від гарненьких дівчат грошей не беру. — Але, побачивши, як вона відсахнулася, Тарас поспішив додати: — Сто гривень вас влаштує? Ну ж сідайте, не вкушу, — засміявся він.
Молода жінка відчинила задні двері, пропустила наперед сина років п’яти, а потім сіла поруч іВони всі разом зустріли Новий рік за одним столом, і вже ніхто не сумнівався, що ця випадкова зустріч стала початком чогось справді особливого.
(Note: If you’d like me to continue further or adjust anything, let me know!)