Ще не прийшов. Останнім часом він був заклопотаний роботою та повертався додому пізніше. Оксана поклала дітей спати й пішла на кухню, щоб зварити собі чашку чаю. Іван ще не повернувся. Останніми днями він був виснажений роботою та стомою, тому часто затримувався. Оксана жаліла його й намагалася позбавити його домашніх клопотів. Адже він один приносив гроші до хати.
Одразу після весілля вони вирішили, що Оксана буде доглядати за домом і майбутніми дітьми, а Іван забезпечуватиме сімю. Так один за одним зявилися на світ троє дітей. Іван кожного разу радів безмежно й казав, що зупинятися не збирається.
Оксана ж втомилася від нескінченних підгузків, молочних сумішей та безсонних ночей. Вона вирішила зупинитися на цьому.
Іван прийшов додому після півночі, трохи пяний. На її запитання про причину затримки він відповів:
Оксано, ми так закопалися в роботі, що вирішили трохи розслабитися.
Любий! посміхнулася вона. Ходімо, я тебе нагодую!
Не треба. Я вже поїв курячих крилець, і апетит зник. Краще ляжу спати.
Наближався 8 Березня. Оксана попросила матір посидіти з дітьми та вирушила до торгового центру. Хотіла відсвяткувати цей день особливо: романтична вечеря тільки для них двох. Мати погодилася взяти дітей.
Крім продуктів та подарунків, Оксана вирішила купити щось і собі. Вона давно нічого не купувала соромилася просити в Івана гроші на одяг, та й носити його було нікуди. Останнім її придбанням був домашній костюм, але для запланованого вечора він не підходив. Тож вона зайшла до магазину, вибрала кілька суконь і зайшла у примірочну.
Коли вона приміряла другу сукню, почула знайомий голос чоловіка з сусідньої кабінки:
Ммм, не можу дочекатися, щоб зняти її з тебе!
За його словами пролунав дзвінкий сміх.
Трохи потерпи, ненажера! Іди та вибери щось своїй дружині!
Навіщо їй? Вона цілком зайнята дітьми. Їм байдуже, у що вона вдягнена головне, щоб годувала, переодягала й прибирала іграшки! Куплю їй мультиварку! Або хлібопічку нехай тішиться!
Оксана відчула, як її пройшов холодок. Вона продовжувала автоматично приміряти сукні, але прислухалася до голосів із сусідньої кабінки.
А якщо вона запитає, куди ти витратив стільки грошей? Мультиварка і хлібопічка стільки не коштують, сміялася дівчина.
Чому я мушу звітувати, як витрачаю свої гроші? Я працюю, а вона сидить вдома! Я даю їй чітку суму на господарство, і цього достатньо! Ще й подякувати мені має!
Судячи з усього, примірки закінчилися, і голоси віддалилися. Оксана обережно визирнула й побачила свого чоловіка біля каси, який разом із білявкою оплачував покупки. Після оплати він, не соромлячись, поцілував дівчину прямо перед касиркою.
У вас усе гаразд? запитала продавщиця, помітивши Оксану, яка все ще була в кабінці.
Так, так, усе добре! відповіла вона, відсунувши шторку й подаючи сукні.
Повернувшись додому, Оксана відпустила матір і уклала дітей спати. Вона почала обдумувати план. Ніколи не очікувала такої зради від чоловіка. Не стільки через його зраду, скільки через зневагу до неї та її праці для сімї. В одну мить усе, що вона для них збудувала, втратило цінність. Вона хотіла втекти одразу й подати на розлучення, але зупинилася, щоб обдумати все.
«Якщо розлучуся, він піде до своєї білявки, а я залишуся з дітьми без засобів до існування. Аліменти? Їх буде мізерно І як ми житимемо?»
До вечора вона ухвалила рішення. Того дня Іван не запізнився під виглядом роботи. «Мабуть, провів час із нею вдень», подумала Оксана байдуже. Усі почуття до чоловіка зникли. Він став для неї чужим. Єдине, що її турбувало, те, що він може захотіти близькості, але вона не зможе її дати. Він став їй огидний.
Втім, схоже, Іван отримав усе, що хотів, від коханки, тому не наближався до Оксани.
Наступного дня вона склала резюме й розіслала його різним компаніям та агентствам. Тепер лишалося чекати. Дні тягнулися. Кожного ранку вона перевіряла пошту. Нарешті прийшла відповідь. Її запросили на співбесіду в міську компанію. Саме ту, де працював Іван. Оксана довго вагалася, чи йти, але вирішила, що мусить.
Попросивши матір посидіти з дітьми, вона пішла на співбесіду. Після двох годин розмови з керівництвом їй запропонували непогану посаду з гнучким графіком. Спочатку зарплата була невеликою, але достатньою для утримання себе та дітей.
Оксана повернулася додому в екстазі. Мати, побачивши її такою радісною, почала розпитувати.
Мамо, Іван мені зраджує! вигукнула Оксана. Вважаючи, що донь
