Все, що твоє, залишиться з тобою
«Другу тиждень їси без апетиту – чи не закохалась часом, Олесю?» – жартувала Ганна, домробітниця.
«Так, мені подобається один хлопець, але він, здається, мене не помічає,» – відверто зізналася Олеся. «Тоже студент, навчається на паралельному курсі. Не знаю, що робити, щоб він звернув на мене увагу.»
«Нічого не роби, не годиться дівчатам першими до хлопців чіплятися. Ось у наші часи…»
«Ой, тітко Ганно, вже чула я про ваші часи,» – перебила Олеся, допиваючи каву. «Та тепер світ інший. Гаразд, біжу – сьогодні перша пара в університеті, а той наш викладач-ворчук ще й не пустить на лекцію, якщо запізнюсь.»
«Біжи, біжи,» – перехрестила її Ганна і зачинила двері.
Олеся народилася в заможній родині, з дитинства не знала ні в чому відмови. А розуму її навчала тітка Ганна, старша сестра матері, яка також була домробітницею. Дорослі називали її Ганнусею, а Олеся – тіткою Ганею.
У Ганнусі була своя доля. Вийшла заміж у селі за місцевого Тараса – був чоловік роботящий і добрий, але прожила з ним лише рік. Загинув у лісі – то лісником був, імовірно, утопився у болоті. Шукали довго, так і не знайшли. Залишилася Ганна сама, навіть дитину не встигла народити.
Від горя спершу хотіла втекти до монастиря, та передумала.
«Яка з мене черниця? Ще й молода, можу й брехнути, і лихого слова в гніві не стримаю.» Так і жила в селі з батьками.
Молодша сестра, Марія, вийшла заміж у місто. Їй пощастило – чоловік був на п’ять років старший, вже обіймав високу посаду. Згодом вони збудували великий будинок, народилася донька Олеся. Тоді й запросила Марія сестру переїхати до них.
«Ганнусю, переїжджай до нас у місто. Ми з чоловіком працюємо, а ти дивитимешся за Олесею, готуватимеш – одним словом, допомагатимеш мені по господарству.»
«Ой, Марічко, з радістю. Тарас мій був добрий, я по ньому всі сльози виплакала – боюсь, тут у селі від туги засохну. Більше заміж не хочу – сумуватиму по ньому. Їду, звісно, всю роботу в хаті на себе візьму. Будинок у вас же великий.»
Так і переїхала Ганна до сестри, а себе називала домробітницею. Готувала з задоволенням, смачно – всі любили її страв