Світлана вимикає компютер і складає речі.
Світлано Андріївно, до вас якась дівчина прийшла. Каже, по особистому питанню.
Проведіть її, хай заходить.
У кабінет заходить низенька кучерява дівчина в короткій спідниці.
Доброго дня. Мене звати Ярослава. Пропоную вам угоду.
Доброго дня, Ярославо. Цікаво, що за угода? Ми ж із вами, здається, не знайомі
З вами ні, а от із вашим чоловіком Костею дуже навіть знайома. Дивіться.
Дівчина кидає на стіл аркуш паперу. Світлана бере до рук, уважно дивиться.
«Ярослава Шевчук, вагітність 5-6 тижнів»
Що це таке? Я не розумію… Для чого мені це показувати?!
Що тут не зрозумілого. Я вагітна від вашого чоловіка.
Світлана з подивом дивиться на відвідувачку. Які ще новини?
І що ж ви від мене хочете? Привітань?
Ні. Грошей хочу. Якщо вам ваш чоловік дорогий…
За що такі гроші мені платити?
Я роблю аборт і зникаю з його життя. Він ще нічого не знає про вагітність я прийшла спочатку до вас. Якщо ви відмовитеся він піде до мене, бо ви ж безплідна і дітей не маєте і не матимете. Я багато про вас знаю. Ну, що скажете?
Світлана не може зібрати думки. В голові крутиться лихоманка.
Скільки ж ви хочете за свою таємницю?
Всього лише один мільйон гривень. Для вас це дріб’язок, адже чоловік залишиться з вами й разом зустрічатимете старість…
Оце так шляхетність! Дякую за такий «шанс»! Ярославо, залиште номер телефону, я подумаю, звяжусь.
Довго не думайте. Час не жде. Щоб я встигла зробити аборт, якщо що
Ярослава пише номер на клаптику й не кваплячись виходить.
Світлано Андріївно, ви вже йдете? Техпрацівниця питає…
Світлана складає аркуш до сумки.
Так, іду. До завтра, Анжело!
Світлана виходить з офісу й сідає до машини. Що це було взагалі? Хто ця Ярослава? Може, Кость і справді
Вдома вона уважно переглядає папірець. Все треба добре обміркувати скоро чоловік прийде…
Дорога, я вдома! Що це так смачно пахне?
Заходь сам дізнаєшся…
Костя, потираючи руки, заходить на кухню. Світлана сидить у кріслі, закинувши ногу на ногу, спостерігає за ним уважно.
Що таке? Чому дивишся так, аж моторошно стало…
Костю, хто така Ярослава Шевчук?
Це співробітниця фірми, з якою ми маємо справи. А чого питаєш?
А ось чого. Вона каже, що вагітна від тебе… Ось, подивись.
Костя, ошелешений, бере папірець, швидко читає.
Це неможливо… У мене з нею нічого не було. Як таке можливо?
Запитай себе. Вона хоче від мене мільйон гривень за те, щоб зробила аборт. Інакше ти підеш до неї, так вона каже.
Вперше таке чую… Чому вона таке вигадує? Світлано, клянусь своїм улюбленим велосипедом, що нічого не знаю… Брешня якась.
Я теж так думаю. Не те щоб ти святий, але відчуваю: вона бреше. Хоче просто грошей собі.
Я готовий до будь-яких перевірок нема чого боятись. Головне, ти мені віриш, рідна.
Гаразд, почула. Сідай вечеряти.
Наступного дня Світлана телефонує Ярославі і просить прийти вдруге. Через півгодини та вже тут.
Слухайте, Ярославо. Костя не може бути батьком цієї дитини. Я чоловікові вірю. Не вдалося грошей заробити на брехні. Можете спокійно робити аборт.
Дивна ви жінка… Чого ви так йому вірите? Невже настільки впевнені у собі? Ви ж уже сорокарічна Як би гарно не виглядали, знайдуться молодші і вродливіші.
Ще щось хотіли сказати?
Хотіла б запропонувати вам інше купіть цю дитину. Можете зробити аналізи батько дитяти Костя. Сто процентів.
Але ж у нього з вами нічого не було?! Як це можливо?
Кажу правду. Півтора місяці тому був корпоратив, де я познайомилася з Костею.
Наш спільний знайомий розповів, що ваш чоловік одружений із заможною жінкою, яка не може мати дітей, навіть сурогатно. А дуже хочеться мати власне дитя.
Ідеальний варіант, щоб заробити. Я вирішила спокусити Костю, але він зовсім не реагував. Мене це зачепило зазвичай чоловіки кидаються до мене.
Ну, красива ж, молода, фігура все при ній. Тоді я пішла інакше. У мене сестра провізор, дала спеціальний порошок. Тимчасова амнезія і людина не тямить дій.
Я підсипала Кості в напій, потім забрала додому він був як робот. У ті дні у мене була овуляція, от і завагітніла. Костя нічого не памятає. Таке буває. Я впевнено стверджую. Є й відео.
Ярослава кладе перед Світланою телефон і вмикає відео. Костя без одягу, з байдужим обличчям лежить на ліжку, взагалі не реагує на камеру.
Для мене зробити аборт як двічі два. Здоровя залізне. А гроші люблю, особливо легкі. Ви навряд чи заявите на мене в поліцію, у вас посада висока навіщо шум.
Я так і думала, що ви погодитеся але ні. Тоді я народжу цю дитину і віддам вам. Обіцяю спостерігатися у лікаря, правильно харчуватись тощо. Мільйон гривень і дитя ваше.
Світлана шокована почутим.
У мене просто немає слів! Моє місце для тебе тюрма, ти аферистка!
А що поробиш! Всі засоби хороші, аби заробити. Борг великий треба крутитися. Знайшла «бойфренда», а він раптово помер.
Світлано, не гарячкуйте. Подумайте. Я зателефоную через три дні.
Ярослава виходить. Світлана пє воду, голова розколюється. Ну і історія…
Увечері вона розповідає про все чоловікові. І той вражений.
Мною скористалися Я її засуджу
Костю, зараз всяке буває. Дивись інакше: в інтернеті читала, що в клініці можна зробити ДНК-тест дитини по крові матері після сьомого тижня вагітності.
Дізнаємось для початку, чи ти батько. Далі вирішимо. Ми обоє мріяли про власну дитину, але, доля З дитбудинку брати не хотіли. А тут, якщо підтвердиться, у нас буде твоя дитина. Так нечесно, але, можливо, Господь дає шанс.
Ой, ну давай ще цю пройдисвітку похвали Дурниця це все! Хай робить аборт і йде з нашого життя! Платити гроші за таке…
Костя сердито лишає кімнату.
Світлана на мить поринає думками у минуле десять років тому…
З Костею вони познайомились на одному факультеті. Любов із першого погляду це про них. Не тямили себе від щастя.
Одружились, винаймали квартиру. Після університету Світлана з головою занурилася в роботу. Дядько допоміг відкрити власну фірму й дав стартовий капітал.
Коли бізнес пішов угору, вона повернула дядькові все із вдячністю. Костя відкрив магазин, Світлана керувала компанією. Життя як мед. Дуже хотіли дітей, та не щастило.
Одного вечора, повертаючись з ресторану пішки, їх атакувала пяна братія. Один кинувся з ножем у Костю, Світлана стала стіною перед чоловіком і отримала удар у живіт.
За її життя боролися лікарі декілька днів. Врятували. Але довелося видалити матку й яйники дітей тепер не буде
Світлана тяжко сприйняла новину. Костя всіляко підтримував, відчував вину за все.
Світлана часто відвідувала церкву, ставила свічки, молилася за здоровя рідних, допомагала бідним. Якось дала милостиню старенькій біля храму.
Дякую, доню. Бачу, туга тебе точить, не журись, каже бабуся.
Так, бабусю, все ніби гаразд, але дітей у нас не буде… Тяжко це…
Розумію… Та у вас буде дитя. Причому таким незбагненним чином…
Світлана лише кивнула і пішла яке їй діло до бабусіних слів?
Доля прийняла, пірнула у справи. З Костею ставали лише ближчими. І тут таке…
Світлана переконує Костю здати аналіз крові, щоб перевірити батьківство. Ярослава здає кров на девятому тижні. Аналіз підтвердив: це його дитина.
Ну що, переконалися? Заплатите за малюка? весело питає Ярослава.
Я скажу так: знайти сурогатну матір для Кості не проблема, й обійшлося би це набагато дешевше.
Та ми й не планували таке. Але раз уже сталось ми заберемо дитину. Заплатимо пів мільйона гривень. По документах усе оформимо.
Я ж казала мільйон! Чому торгуєтеся?
Відтепер ми ставимо умови. Не згодна не отримаєш нічого. Ще подякуй, що не заявили на тебе. Ми добрі люди
***
Костю, я домовилась. У нас буде малюк.
Світланко, навіщо це усе… Люди так не роблять…
Може, доля послала нам такий подарунок треба приймати…
Ярослава протягом вагітності відвідувала лікарів, здавала аналізи, виконувала вказівки. У належний час у лікарні зявився міцний здоровий хлопчик.
Від дитини вона відмовилась, Костя, як біологічний батько, забрав сина. Папери оформили належно. Ярослава взяла гроші й зникла. У родині сказали, що малюка народила сурогатна мати.
Дякую, що народила від мого чоловіка, сказала наостанок Світлана.
А хлопчик, який отримав імя Олесь, оселився у родині Світлани і Костяна.
Костю, глянь, як він на тебе схожий
Ти думаєш? Я нічого не тямлю у немовлятах Але бачу справжній красень, як і я!
Памятаєш ту бабусю біля церкви? Я розповідала А вона й справді напророкувала. Дитина прийшла дивним шляхом.
Костя і Світлана милуються сином. Що далі принесе життя невідомо. Але в цю мить вони безмежно щасливі.
Часто Всесвіт виконує бажання дуже несподівано…
***
Через кілька місяців у випуску новин Світлана дізнається: Ярославу знайшли мертвою у квартирі. Обставини зясовуються. Догралася дівчинаСвітлана довго сидить перед вимкненим телевізором, притискаючи до грудей маленького Олеся. Тінь Ярослави ще раз пробігає думками дивний урок із минулого, який коштував багато. Холодок тривоги й співчуття стихає поступово, лишаючи місце вдячності.
Вночі, коли малюк мирно сопе у ліжечку, Світлана тихо заходить до його кімнати, вкриває мякою ковдрою. Вікно лишається відчиненим, а місячне світло ллється на подушку, ніби сам Небесний Отець благословляє нове життя.
Костя підходить до дружини, обіймає за плечі.
Ти думаєш, він дізнається коли-небудь правду?
Можливо… Але яку б долю не підготувало майбутнє, ми завжди будемо його сімєю, відповідає Світлана, не відводячи погляду від сина.
У їхній квартирі панує мир. Звуки вечірнього міста майже не чутно, тільки в кутку цокає годинник, відбиваючи секунди нової історії.
Сльоза торкається щоки Світлани але ця сльоза щастя.
Бо іноді, навіть коли шлях до мрії пролягав через чужий біль й спокуси, диво все ж приходить у дім. І варте воно того, щоб заради нього жити далі з любовю, вірою й вдячністю.
