**Тіні зради: шлях до нового щастя**
Все почасту їздила у відрядження. Раз на місяць вона на два-три дні вирушала у головний офіс компанії у сусіднє місто. Олег звик до її відсутності й не заперечував. Вони працювали у різних фірмах, зустрічались увечері, проводили разом вихідні — і то не завжди. У Олега було хобі — полювання. Він часто виїздив із друзями на природу. Все не заперечувала, розуміючи, що чоловікові потрібен його простір.
Вони прожили разом двадцять чотири роки, довіряючи одне одному без контролю. Їхня донька нещодавно вийшла заміж і виїхала з чоловіком до іншого міста. Все, залишаючись сама, читала, бачилася з подругами. У їхній родині панували мир і спокій — вона була поступливою, уникала сварків, глушила конфлікти відразу. Олегу все подобалося.
Але в деяких чоловіків настає момент, коли, як кажуть, «біс у ребро». Цей момент прийшов і до Олега. Він закохався у колегу Маріанну — на десять років молодшу, незаміжню, яскраву й товариську. Вона швидко влилася в колектив, подружилася з усіма й поклала око на Олега. З усіх чоловіків у офісі він здався найвпевненішим, найстильнішим і, ніби ненароком, часто опинявся поряд.
Колеги, помітивши новий роман, дивувались: Олег славився взірцевим сім’янином. Але він закохався, як хлопчина! Їм шепотіли, попереджаючи Маріанну, що в Олега любляча дружина. Та вона лише відмахувалась. Маріанна належала до тих жінок, що полюють на одружених чоловіків, вважаючи їх легкою здобиччю. Попередньої роботи їй довелося піти через скандал із дружиною начальника, яка влаштувала їй «гарячу» зустріч.
Олег, який ніколи не зраджував дружині, втратив голову. У свої сорок сім він почувався на піку сил. Не звикший приховувати справжні почуття, він відкрито захоплювався Маріанною. На вихідних зникав, посилаючись на полювання з друзями. Все запідозрила щось недобре і якось жартома спитала: «Олеже, щось ти по вихідних вдома не буваєш. Чи не завів кого, коханий?»
«Що ти, Всюне! — відмахнувся він. — Друзі кличуть, ти ж знаєш».
Півроку Олег жив подвійним життям. Маріанна все сильніше його вабила, він проводив із нею більше часу, навіть запрошував додому, коли дружини не було. Все поверталася із відрядження у гарному настрої: звіт здано, проект захищено, і вона їхала додому на день раніше. Її сріблястий автомобіль м’яко ковзав по трасі, у салоні тихо грала музика.
«Завтра на роботу не піду, — думала вона. — П’ятниця, я мала приїхати завтра. Куплю вина, посидим з Олегом. А то знову на своє полювання помчить».
Відчинивши двері, вона побачила чоботи чоловіка та жіночі туфлі. «Може, донька приїхала?» — блиснула думка. Але, зайшовши у вітальню, вона завмерла. На дивані сиділа молода жінка в короткому халаті, а Олег виходив із спальні, на ходу застібаючи сорочку.
«Всюне? Ти звідки? Ти ж завтра…» — пробурмотів він.
«А я сьогодні, — холодно відповіла вона. — Що тут відбувається? Хто вона?»
«Доброго дня, я Маріанна, — втрутилась жінка. — Працюємо з Олегом, зайшла у справі…»
«У справі? У такому вигляді?» — Все розвернулась і, грюкнувши дверима, вибігла з квартири.
Діставшись до машини, вона розридалася. Її світ розсипався. Вона не могла повірити, що стала обдуреною дружиною. Чула про такі історії, але гадала, що її це не торкнеться. А тепер уперлася зрадою обличчям до обличчя.
«Ось тобі й Олег! — думала вона. — А я, наївна, вірила. Цікаво, давно це тягнеться? Напевно, не вперше, коли вже додому привів».
Ніч вона провела у матері. Вранці купила новий замок, попросила зятя його вставити. Зібрала речі Олега у сумку й залишила біля дверей. Усю ніч вона обдумувала, що робити, і вирішила подати на розлучення. Знаючи Олега, вона не хотіла його слухати — він умів переконувати.
Ввечері вона зустріла чоловіка біля дверей. Поки він возився з ключем, намагаючись відчинити новий замок, Все виставила сумку і перегородила вхід. «Забирай речі й іди. Бачити тебе не хочу. Ти мене знаєш — не пробачу. Гаразд би десь на стороні, але ти привів її до нашої спальні. Побачимося на розлученні», — чітко промовила вона, зачинивши двері.
Олег благав: «Всюне, вислухай, я все поясню! Пробач, не знаю, що на мене знайшло». Але вона була непохитною. Він чекав її біля будинку, офісу, матері, подруги — але Все не піддавалася. На розлученні він ще раз спробував вибачитися, але наштовхнувся на холодний погляд.
З Маріанною відносини поступово згасли. Олег став дратівливим, а вона не хотіла його розуміти. Незабаром Маріанна оголосила, що чекає дитину. «Яка дитина? — відмахнувся він. — Мені скоро п’ятдесят, не хочу ніПроходячи повз кав’ярню, де вони з Сергієм вперше почали своє щастя, Всюна усміхнулася, зрозумівши, що найбільші зради іноді ведуть до найкращих знахідок.
