Просто Мама каже, що я стала дивною.
Ах, мама каже фыркнула Любада.
У голові спалахнула недавня сварка. Хіба свекруха могла розповідати, як Любада їй лаялася, коли та почала згадувати сумне минуле? Мабуть, вже в сотий раз.
Наталія Леонідівна, давайте змінювати тему, ввічливим, та впертим голосом попросила Любада.
Свекруха, тільки-но розпочавши свій зношений монолог про недоношені вагітності в минулому, зростала в обуренні і здивовано поглянула на молоду жінку.
Любо, я ж хочу тебе підбадьорити.
Дякую, мені не потрібна підтримка від людини з емпатією, як у хлібка.
Ти що, назвала мене тупим? у очах свекрухи почали збиратися сльози.
У будьякий інший день реакція Любади була б спробою згладити сварку. Вона, ймовірно, навіть не сказала б цих слів просто вибігла б з дому, вигадала б терміновий дзвінок чи зустріч, яку «я зовсім забула, оце яка я незграбна».
У будьякий випадок вона вигадала би відмазку, щоб втекти від Наталії Леонідівни, залишивши її розповідати про свій негативний досвід у телебачення, адже гореммозком дивна штука, особливо коли гореммозком переписують роботу всього організму під час вагітності.
До пятого місяця Любада перетворилася з лагідної і терплячої людини на жінку, що підрізає плечі, засучивши рукава, і запитує: «Де, як за класику, конячка і хата», а потім йде вирішувати свої проблеми.
Як же я маю вас називати, якщо тричі вже сказали, що мені не хочеться обговорювати ваш невдалий досвід батьківства?
Знаєте, у мене є другвисокофункціональний аутист, він може раптом танцювати в громадському місці чи жарт не зрозуміти, та навіть він зрозумів, що обговорювати ТАКЕ з вагітною жінкою вершина ідіотизму.
Тобто я, крім того, що тупа, ще й ідіотка?! Ось так ти до мене ставишся, і це за мою доброту. Слів доброти від тебе не чула
Хоча б за що б ці слова вимовляти! ледь не крикнула Любада, схопивши двері вхідні. Випустила, вдихнула, посміхнулася, повністю задоволена собою.
Була надія, що тепер вона залишить їх на кілька тижнів, а ще краще назавжди. Але надії не мали шансів, адже розмова зі свекрухою стала початком нових проблем.
Гліб, чоловік Любади і син Наталії Леонідівни, був тихим і задумливим за вечерєю. Спочатку Любада намагалась, як завжди, балакати з ним, а потім зрозуміла, що чоловік відповідає однослово, ніби думками далеко.
На всі спроби дізнатися, що сталося, він лише запевняв дружину, що все в порядку. І Любада залишилася в темряві. Звязати мовчання Гліба зі сваркою з матусею й їй не прийшло в голову. Вона лише подумала, що чоловік зайнятий на роботі чи щось ще не хоче її турбувати.
Через кілька днів розмова все ж відбулася. Гліб підняв іншу тему. Запитав, між іншим:
Любо, а тобі говорили про постродову депресію? Вона може виникнути й під час вагітності, так?
Можливо, але навряд чи називатиметься постродовою, я ж не виглядаю депресивною, чи не так?
В принципі, заради твого спокою я можу піти до психіатра, та лише якщо ти підеш зі мною і поясниш цьому фахівцю, чому я підозрюю у тобі «депресію».
Просто Мама каже, що ти стала дивною.
Ах, мама каже фыркнула Любада.
Знову спалахнула та сама сварка. Чи могла свекруха розповідати, як Любада їй лаялася, коли та підняла тему сумного минулого?
Глібо, без зайвих слів скажу: якщо хтось має йти до спеціаліста, то це твоя мама. Знаєш, що вона мені сказала?
Знаю, що ви постійно сваритеся. Вона вважає, що ти навмисно їй підкидаєш гадачки, як порадою про маску чи відправкою за неправильну адресу
Про що ти зараз? не зрозуміла Любада, бо не могла вхопити, про що говорить Гліб.
Гліб нагадав, що тиждень тому його мама придбала таку ж маску, яку стояла у Любади, і стверджувала, що саме Любада їй її порекомендувала.
Мама спробувала цю маску і вирішила, що ти навмисно погано про неї сказала, а хорошу, від якої волосся росте, сховала для себе.
Що? Глібо, одразу видно, що ти в цих «жінських штучках» нічого не розумієш. Якби розумів одразу б зрозумів підступ.
Любада за три хвилини стисло пояснила, чому вона, з волоссям, що ніколи не знало аміачних фарб і утюжків, а має природну густину, не могла радити свекрухі одну зі своїх масок.
Бо маска для здорових волос не підходить жінці, що постійно обесцвічує та шкодить хімією, яку називають «біозавивка», але яка все одно вбиває волосся.
Я ж їй правильну адресу відправляла, коли треба було забрати посилку у твоєму друга. Ось, у мене навіть листування з нею збережено, розблокувала Любада телефон і показала діалог чоловікові.
Зрозуміло. Вибач, здається, не варто було довіряти мамі. Я можу сказати, що раніше вона була нормальною. А про що ви сперечалися?
Вона почала мені щось розповідати Любада зупинилася. Ні, я розумію, людина пережила горе в минулому, ще й чотири рази підряд, доки ти не зявився, та не можна постійно про це говорити, особливо з урахуванням мого становища. Я вже не хочу слухати чужі проблеми.
Ти хочеш сказати, що вона Уб її, прорізав Гліб, і, схоже, покликав маму на розмову. Після цього він повернувся додому і поставив Любаду перед фактом: їхні стосунки з його мамою завершені.
Любада була лише рада свекруха встигла досить втомити її своїм неадекватним поведінкою, а спроби піднести молоду жінку перед чоловіком лишалися непоміченими.
Родичі Гліба ще довго звинуватували його, що він замінив матір на іншу жінку. Муж відповідав лише презирливим фурчанням, стверджуючи, що мати його дитини не сторонка, а якщо мама всьому винна, то і відповідальність на неї.
Тепер задаються єдиним питанням: навіщо матері треба було розпалювати сварку з вагітною дружиною? Відповідь ще не поспішає.
Вони розуміють, що це типова історія, коли мати не хоче ділитись сином з іншою жінкою. Не треба було ділитись вона втратила все. І сама винна, тож не варто кидати на Гліба і Любаду.
Хоча б дитина б їй дозволила бачити, скаржаться родичі. Єдина радость бабусі внук у старості, а син їй це вкраде.
Ось таку бабусю ви своїм внукам підсовуєте. І жінкам, чи чоловікам, спілкування з нею навязуєте. Подивимось, скільки ваших «міцних шлюбів» продержаться, парирує Гліб.
Йому, здається, приносить задоволення це словоборотьба з родиною в переписках. Можливо, він навіть шкодує, що після пропозицій взяти турботу про «бабусю» на себе, родичі нічого не залишилося, окрім того, щоб віддалитися від теми.
Гліб добре бачив, що його мати недолюблює родинні стосунки, і зрозумів причини, чому так сталося. Він не міг нічого виправити, тож кілька разів зауважив і натякнув родичам, що їм не слід втручатися, і розірвав контакт назавжди.
Разом з контактом припинилася і будьяка допомога. І лише це змусило «люблячих людей» залишити сімю Гліба в спокої.
Тим часом маленький син, Сава, зростає в тиші і спокої. Гліб і Любада роблять усе, аби це спокій тримався якомога довше, бажано протягом усього раннього дитинства.
Ближче до школи його навчать спілкуватись і правильно відповідати на такі «прилипальні» питання.
Навчати будуть, бо у Люби після вагітності зуби не зникли, а Гліб скромністю не вирізняється. Скромність в наш час лише допомагає людям проїжджати один іншим, практичної користі не має.
Любада вважає, що щасливо зрозуміла це рано, доки ще не запізно виправити і зняти з плечей усіх паразитів будьяких видів і родин.
