Тату, ти не проти, якщо ми кілька місяців поживемо у тебе? невпевнено спитав Юрій Ковальчук батька.
Проти, коротко відповів Сергій Васильович.
Батьки Юрія розлучилися близько десяти років тому. Мама через два роки знову вийшла заміж, а тато залишився жити сам. У нього був важкий характер, можна сказати навіть нестерпний. Тому жінки у його житті зявлялися, та швидко зникали. Однак сина він ніколи не залишав: сплачував аліменти, купував усе необхідне і активно брав участь у вихованні. Суворо, почоловічому, без зайвих ласк, проте з батьківською турботою.
Юрій рано розпочав самостійну дорогу. Після 11го класу пішов працювати, одразу виїхав з дому матері й зняв кімнату в гуртожитку. Через кілька років одружився з Оксаною, з якою дружив ще зі школи. Планували взяти квартиру в іпотеку, збирали на перший внесок, коли власник їхньої орендованої кімнати оголосив, що продає її. Потрібно було зачекати, доки угода завершиться. Юрій вирішив попросити у тата, щоб трохи пожити у нього у трикімнатній квартирі йому нікому не завадить. Відмова батька збентежила хлопця, і він вже збирався закінчити розмову, коли тато додав:
Але можете пожити. Тільки тихо.
Дякую, з полегшенням видихнув Юрій.
Він знав, що тато немовчка, любить спокій, ощадливий у словах і емоціях, тому вимога тихо його не здивувала. Оксана теж знала це і погодилась без сперечань. До того ж вона була на пятому місяці вагітності і сама дуже хотіла тиші і спокою. Тільки вона ще не зрозуміла, що в розумінні тата тихо означає лише їхньой, а не йому самому у домі.
Сергій Васильович прокидався о пятій ранку, і, гуркошипячи тапками, ходив по всій квартирі, виконуючи свої ранкові ритуали: туалет, ванна, кухня, кухня, туалет, ванна У ранковій тиші лунав безперервний шаркшаркшарк Гримить! (Щось упало) «Та ну!». І знову шаркшаркшарк, громовід. Не турбувало його, що ще хтось спить. Він був у своєму домі, а кому не подобається той може йти.
Окрім ранкового шаркання і громових звуків, батько намагавався контролювати всі дії сина й зятька. Телевізор після 21:00 заборона, шум дратує; смажити їжу заборона, запахи дратують; економити електроенергію і воду бо він не багатій.
Так тривало тиждень, доки Оксана не потрапила до лікарні. Яка ж була її здивованість, коли через два дні до лікарні завівся свекор і приніс фрукти.
Малюк потребує вітамінів, суворо простягнув пакет свекор.
Дякую, Сергію Васильовичу, подякувала Оксана.
Гаразд, кивнув він. Я йду. Слухайтеся лікаря.
Добре, усміхнулася Оксана. До побачення.
Після виписки Оксана знову виявила, що батько підйомляється о пятій, лише тепер шаркає і шумить тихіше, намагаючись проявити турботу. Наприклад, суворо кличе до сніданку або мовчки підбирає ганчірку і сам миє підлоги, бо в її стані треба більше відпочинку.
Квартиру купили лише через три місяці. Тато настояв, щоб у новій квартирі спочатку зробили ремонт, перш ніж вселятись. Оксана народила, коли ремонт був у розпалі, і їй з малим довелося знову повернутись до дому свекра. Свекрова і її батьки навідали їх пару раз після виписки, а свекор завжди робив вигляд, ніби гості йому не до вподоби. Але радість він знаходив в онучці. Дивлячись на неї, на суворому обличчі Сергія зявлялася посмішка. Він готовий був захистити її від усього світу, який бачив загрозу для своєї маленької дівчинки.
Щоранку він підбирав маленьку Варечку, даючи Оксані спокій після безсонних ночей. Навчився навіть змінювати підгузки. Коли настало час переїзду у власну квартиру, Сергій Васильович, витираючи скромну чоловічу сльозу, суворо сказав:
Ви ще молоді, щоб одинці з малим жити. Тож живіть у мене покищо. Недовго. Поки Варечка не вийде заміж.
Юрій з Оксаною здивовано переглянулись. А Сергій, відвернувшись, додав:
Це все старі сентиментальності, нехай буває. Чого стоїте? Принесіть сюди Варечку і розбирайте речі. Встигаєте ще переїхати, дурні царі небес.
Юрій з Оксаною думали, що тато чекатиме, коли вони нарешті виїдуть, а ось таке сталося Залишилося лише дивуватись, як змінився суворий нелюдський батько. Вони вирішили залишитись. Адже добре, коли є дідусь.
А Сергій Васильович, ніжно балуючись з онуком, був щасливий, що в його житті з’явився найулюбленіший і найцінніший маленький людок…
