Свекруха шепотіла за спиною:
— Що це ти несеш, Маріно Федорівно?! — голос Людмили Василівни дзвенів від обурення. — Як можна таке про невістку розпускати?
— А що я сказала? — удавано здивувалась сусідка, поправляючи окуляри. — Я ж нічого поганого не казала, просто помітила, що твоя Олеся якась дивна стала. То дуже втомилася, то…
— То що? — Людмила Василівна наблизилась до паркану. — Договорюй уже!
— Ну не знаю… — Маріна Федорівна знизила голос до шепоту, але так, щоб чули й у сусідньому дворі. — Раптом вона того… у положенні? Та приховує поки? Адже дивно — заміжня вже третій рік, а дітей нема…
Олеся завмерла біля калітки, стискаючи в руці пакет із хлібом. Вона йшла з магазину й випадково почула цю розмову, а тепер не могла зрушитися з місця. Серце билося так голосно, ніби його чули всі навколо.
— Маріно, ну що ти везеш! — махнула рукою свекруха. — Молоді ще, кар’єру будують. Олеся в банку працює, відповідальна посада. Не до дітей зараз.
— Так, кар’єра… — протягнула сусідка. — А я от дивлюсь, як вона зранку виходить із дому. Бліда якась, під очима синці. І до магазину тепер часто бігає, раніше так не було. А вчора бачила, як біля аптеки стояла, довго щось у вітрині розглядала…
Олеся відчула, як по спині пробіг холодок. Так, вона справді вчора була біля аптеки, дивилась тести на вагітність, але так і не наважилась купити. Страх стискав її вже два тижні — страх перед невідомістю, перед розмовою з чоловіком, перед тим, що життя може змінитися.
— Та годі тобі вигадувати! — розсердилась Людмила Василівна. — Олеся дівчина хороша, працьовита. Якби щось таке було, вона б мені першій сказала. Ми з нею добре спілкуємось.
— Добре спілкуєтесь… — повторила Маріна Федорівна зі дивною інтонацією. — А ти знаєш, що вона кожен вечір дзвонить мамі? Довго розмовляє, а як Андрій приходить — відразу трубку кладе?
Олеся заплющила очі. Так, вона дійсно дзвонила мамі щодня, особливо останнім часом. Але не тому, що щось приховувала від свекрухи, а просто… мама розуміла її краще. З нею можна було поговорити про роботу, про страхи, про те, що ін
