Мені 37 років. Я вже давно розлучений от вже десять років як. Чесно кажучи, не можу забути зраду колишнього, він переступив межу, і я не простив це. Зараз він живе зі своєю новою дружиною.
Вона завагітніла від нього, народила дитину, і він побрався з нею. Після всього пережитого я вирішив відсторонитися від них навіть не цікавлюся, що в них там зараз.
У мене з фінансами все гаразд робота приносить стабільний хороший дохід. І ось, тиждень тому, раптом появляється мій колишній. Ми не бачилися роками, тому я був дійсно здивований. Він не дав мені й слова сказати одразу почав розмову. Сказав, що його синові діагностували рак, лікування дуже дороге, а в них з дружиною немає таких грошей, і тому він прийшов до мене.
У мене є достатньо грошей, бо нещодавно продав будинок, який дістався мені у спадок від бабусі. Зрозуміло, що колишній дізнався про це і прийшов просити допомоги ніби йому зірки зійшлися як треба.
Я ще навіть не вирішив, на що витрачати ці кошти. Хотів купити хороший автомобіль, але для початку треба навчитися водити, а часу катастрофічно мало. Грошей вистачає, і поспішати з витратами не збираюся. Цікаво, чи він би допоміг мені, якби я раптом захворів? Сумніваюся.
«Чи ти розумієш, як ми відчаєні?» каже він. Хоча ні він, ні його теперішня дружина ніколи не думали про мої почуття. Колись він без сумніву проміняв мене на неї чи не в одну мить. На розлученні усе ділили навпіл. Каже, що це для нової сімї потрібно. Навіть хотів, щоб я віддала гроші за квартиру але я купив її до шлюбу, це і врятувало мене. О, як же він тоді страджав! А тепер стоїть тут і ще намагається апелювати до моїх емоцій!
Казав, що якщо не вірю покаже усі довідки. Але мені воно не треба. Не збираюся навіть думати про це. Навіть якщо він клянеться, що все повернуть. А сина ще треба буде реабілітувати це теж немаленькі витрати. Взагалі, не надто вірю, що мені щось повернуть.
Я відповідаю а чому не звернешся у банк по кредит? просто і прямо.
Все сказав йому у вічі. Він закричав, хотів стати на коліна, але мені це не треба. Чому я повинен дивитися на його приниження? Я просто не хочу більше мати з ним справи, бачити чи чути його. Він колись мене зрадив, обміняв. Тепер нехай сам справляється. Сказав, що ще повернеться, коли я заспокоюся і добре все обдумаю. Але думати тут нема про що.
Може, хтось скаже, що я безсовісний. Та я вирішив буду сам розпоряджатися власними грошима. Не збираюся ділити їх з чужими людьми. Після цієї розмови мені трохи не по собі. Але допомагати їм не буду хай це буде їм уроком і розплатою за їхні вчинки.
