Я вирішив, що одружуся, оголосив син за вечерею.
Батько засміявся тихенько, а мама зупинилася, переставши жувати, і здивовано дивилася на нього.
Що ти маєш на увазі? спитала вона, трохи розгублено. З ким?
Це нова дівчина. Така гарна, така розумна, така чарівна, байдуже зітхнув хлопець, сперши голову на руку.
Через цю дівчину він навіть не міг нормально вечеряти та нічого йому не вдавалося.
А ця дівчина знає про твої наміри? питає тато, ледь стримуючи усмішку.
Так… Я сьогодні їй сказав, і вона відповіла, що їй байдуже, головне, щоб у мене була власна квартира.
У тебе вже є? з подивом питає мама.
Звісно, є. Ну, тобто ми живемо в квартирі. Татко має машину, я обіцяв позичити її на весілля…
Батько мотнув головою, ніби хотів сказати, що не підписувався на таке і не збирається скоро давати синові машину.
А в неї що є? Гарна наречена буде? мама вже активно включилася у розмову.
Так, із сяючими очима відповідає син. Вона мила й гарно говорить.
Мама вже не стримувала сміх, поглядаючи на тарілку сина.
Дивись, ти навіть майже нічого не їси.
Та залиш його, він тільки про весілля думає, пожартував батько. Але забороняю одружуватися, поки не покажеш оцінки з математики та української.
Син злякано поглянув на тата. Він цілий день думав лише про ту дівчину, домашку навіть не робив, а диктант написав гірше нікуди, бо нова красуня з класу сильно його відволікала. Такої прекрасної дівчини він ще не бачив. І не він один був у неї закоханий, тому всю енергію витрачав на те, щоб завоювати її серце, а не на навчання.
Та тату!
А тепер, як поїв іди роби уроки. Не буде ні весілля, ні квартири, ні машини, доки оцінки нижче чотирьох.
Син ображено піднявся з-за столу і пішов у свою кімнату.
Ох ці пятикласники, зітхнула мама.
І не кажіть… погодився батько.
