«Я поклала собі на тарілку три котлети — чоловік розлютивіся і заявив, що мені треба схуднути»
Шість років у шлюбі ми виростили трьох дітей. Старший, Тарас, вже п’ятирічний, доньці Олені три, а младший, Іванко, ще зовні малюк — йому лиш півроку. Мене звуть Соломія, мені тридцять шість. Завжди мріяла про міцну родину, і от вона в мене є. Але останнім часом відчуваю — себе я втрачаю.
З Олегом ми зустрілися, коли мені було майже тридцять. Усі подруги вже давно ходили у весільних кільцях, ділилися порадами про дітей, школи та кредити, а я все ще шукала свою людину. Робота — дім, дім. Так і жила.
А потім з’явився він — високий, впевнений, ще з юнацьких років займався спортом, а тепер керував відділом. Навіть не думала, що можу йому сподобатися. Та він почав залицюватися: запрошував на прогулянки, цікавився моїми справами. А коли познайомив з матір’ю — я зрозуміла: це серйозно.
Його мати — золота жінка. Відразу ж мене пригорнула, звала «сонечком» і підштовхнула Олега до пропозиції. Ми одружилися, і я була щаслива. Через дев’ять місяців народився Тарас, і я пішла у декрет. Потім була Оля, а за нею й Іванко. З тих пір я не поверталася на роботу. Весь мій час — дітям та хаті.
Тарас ходить на танці та гурток малювання, Оля вчиться вдома зі мною. Вважаю себе доброю матір’ю. Але є одне «але» — я значно поправилася. Дуже. Зараз важу близько вісімдесяти кілограмів, а раніше було п’ятдесят. Колись встигала двічі на тиждень ходити до спортзалу. Тепер у мене троє дітей, і знайти хвилину для себе — це мрія нездійсненна.
Пару разів намагалася робити зарядку вдома — тільки нею й займешся, як один просить пити, другий хоче в туалет, третій просто на руки. Бувають дні, коли я ледве знаходжу силисть підвестися з ліжка, а вже про тренування і мови нема.
Олексій спочатку жартував: звав мене «пундиком», «ведмедиком». Навіть, здавалося, йому це подобало. А потім — перестав. Почав мовуливо дивитися на мене, зітхати. А далі пішли докори.
Минулого тижня ми сіли обідати. Я поклала собі три невеликі котлети — зранку нічого не їла, була голодна. А він вихопив дві з моєї тарілки, шпурнув назад на сковорідку й холодно промовив:
— Тобі треба схуднути. Ти себе бачила?
У мене перехопило подих. А він додав:
— Якщо я покохаю іншу, винувата будеш ти. Мені потрібна жінка, з якою хочетьбути поруч, а ти… ну, ти сама бачиш, у що перетворилася.
