Більше не бачити твоїх родичів у нашому домі, це не готель, сказала дружина, стомлена від постійних випадів гостей…
Ніхто не поспішав, але коли Христина отримала диплом психолога, Ігор негайно зробив їй пропозицію, про яку вона так мріяла. Весілля було скромним. Тітка Ігоря та дядько запропонували їм накопичені гроші та весільні подарунки витратити на власне життя.
Так Ігор став власником невеликої ділянки біля міста. Батьки Христини продали автомобіль і віддали гроші молодим на будівництво, адже в місті машина їм була не так вже й потрібна.
Христина трохи боялася життя за містом, бо уявляла його незручним: вода з колодязя, перебої зі світлом, вирощування курей та опалення грубкою. Ігор сміючись запевнив її, що тепер не минуле століття, і за менші гроші, ніж коштувала б квартира в місті, вони отримають повний комфорт та простір.
Будинок збудували швидко. Допомогло те, що Ігоря підвищили на роботі, а Христина вже почала дистанційно консультувати. Батьки підтримали, скільки змогли, та й дядько з тіткою не стояли осторонь.
Олена Олександрівна часто приїжджала на будівництво під різними приводами. То порадила улюблений колір фарби, то вибрала люстру. Вона завжди діяла з добрих намірів, але з часом Христина почала відчувати, що їхній особистий простір звужується. А одного дня він зник зовсім, коли Макар Юрійович без попередження залишився в їхньому майже готовому домі. Він мав справи поруч, затримався допізна й вирішив переночувати у небожа.
Якби він попередив, це була б ще півбіди. Але він так налякав Христину своєю несподіваною присутністю, що з того часу вона завжди питала, чи немає когось у кімнаті, перш ніж увійти.
Діточки, несіть речі сюди, Олена Олександрівна керувала вантаженням і направляла дітей до запасного помешкання, швидше, бо продукти зіпсуються, поки ви тут мішкуєте! Христино, звільни полички у холодильнику, діти покладуть своє, наказала вона господині.
Христину здивувало, що люди привезли з собою їжу, але вона подумала, що, можливо, вони хочуть нею пригостити всіх за столом.
Діти, серйозно, розташовуйтесь. Христинка вам усе дасть, почувайтеся як вдома, Олена Олександрівна метушилася.
Макар Юрійович уже відпочивав, перемикаючи канали у вітальні. Він попросив Ігоря налити йому коньяку, мовляв, на роботі подарували доброго. Ігор повернувся з пляшкою і двома келихами.
Вітьку, хай дівчата самі про себе дбають, іди до нас, тут своя атмосфера! гукав Макар Юрійович синові.
Коли всі розташувалися, було вже пізно. Христина метушилася, шукаючи то капці для гостей, то теплі шкарпетки, якщо їм буде холодно, то легку ковдру, якщо спекотно. Вона з жахом згадала слова Ольги, що вони приїхали ненадовго, і сподівалася, що це лише фраза. Хто ж їде на новосілля на цілий тиждень? Їй не подобалось, що вони самі влаштувалися в кімнаті, яку Христина планувала під дитячу. Тим часом на другому поверсі вже була гостьова.
Христино, потрібна допомога? запитав чоловік.
Нарешті хтось спитав, тихо відповіла Христина, від них, вона кивнула на стіл, допомоги не дочекаєшся.
Ну, потерпи, вони ж не надто настирливі, посміхнувся Ігор і взявся чистити картоплю.
Дякую, відповіла Христина з усмішкою й моргнула йому.
До обіду родичам стало нудно, і вони пішли гуляти, а повернувшись, розійшлися по кімнатах, як сказала Олена Олександрівна, «відпочити».
Ігорку, розбуди нас, якщо ми до пятої не прокинемося, аби до шостої всі були за столом, втомлено погладила сина по щокі й пішла до своєї кімнати.
А це рибна страва, із задоволенням пояснила Христина, ніби паштет, ніби суфле, дуже ніжне. Спробуй. Вона підняла тарілку й простягнула Ользі.
Ой, ні, Вітькові це не можна, а у Сашка алергія на лосося!
Там є лосось перелякано відповіла Христина.
І йому теж, на всю червону рибу, продовжила Ольга, похитуючи головою, а це що за гарні штучки?
Це курячі крильця в солодко-кислому соусі, вже обережніше сказала Христина.
Зрозуміло, продовжувала Ольга, оглядаючи віз, Вітьку, принеси із холодильника запечену індичку. Вона у фользі, великий шматок, побачиш!
Віктор слухняно встав, підійшов до холодильника і, трохи пошукавши, витягнув мясо. Потім розгорнув його, поклав на дошку й почав нарізати тонкими скибками.
До речі, про вибір їжі, Христинко, гадаю, усім було б добре придбати другий холодильник у кухню. Ваш замалий на три родини, а я знайшла гарну модель зараз знижка, надішлю Ігорю посилання, усміхнулася Олена Олександрівна.
Навіщо нам другий холодильник, і до чого тут три родини? щиро здивувалася Христина.
Ну як то
