Чому ти не відчиняєш двері? Не хочу! І не відчиню. Гості мають повідомляти про свої візити, а ще не ритися в моїх шафах, холодильнику та ящиках. Ти що, серйозно? Це ж моя мама! Вона ж до мене прийшла! Ну от і зустрічай її! Але не в моїй хаті.
Ось Марічка краще знаходила спільну мову з моєю матірю.
Знаєш, якщо я зараз почну перераховувати, чим мій колишній був кращий за тебе, нам обом буде соромно.
Хоча про себе не впевнена, нервово перебила Оксана, витираючи кухонний стіл. Якщо вам обом було так добре з Марічкою, то чого ж ти з нею розлучився?
Ігор ображено відвернувся й похмуро глянув у вікно.
Ну, ти ж сама знаєш цю історію
Знаю. Тому й не розповідай мені про свою Марісю, різко сказала Оксана. Інакше я стану твоєю наступною колишньою.
Оксана справді була готова піти на крайні заходи.
З Ігорем вона познайомилася майже рік тому у спільній компанії. Вона навіть знала ту саму Марічку, хоч і не близько. Та сама Марічка й привела Ігоря. А потім за кілька місяців зникла з усіх радарів.
Ігор одного разу, бувши під чаркою, розповів, що розлучився з нею, спіймавши на зраді. Навіть сльозу пустив.
Тоді Оксані це здалося милим: чоловік не боїться показувати емоції, цінує кохання. У ній щось клацнуло захотілося його пожаліти, втішити.
Пізніше вона зрозуміла, що це був материнський інстинкт, а не жіночий інтерес. Але тоді цього вистачило, щоб між ними почалися стосунки.
Спочатку все було гарно. Він зустрічав її після роботи, підвозив додому, щодня писав теплі повідомлення й цікавився, чи вдяглася вона по погоді. Оксана відчувала себе опікуваною.
Вперше вона занепокоїлася, коли їй написала та сама Марічка.
Привіт. Слухай, я чула, що ти зустрічаєся з Ігорем. Це, звичайно, не моя справа, але будь з ним обережніша. У них із мамою нерозлучний дует.
Оксана взяла на замітку, але подумала, що це дрібниці. Кохання й не такі перешкоди подолало. Зрештою, якщо в нього не склалося з однією жінкою, це не означає, що й з іншою буде так само.
Дякую за попередження, але ми самі розберемося, відповіла Оксана.
Вона не хотіла продовжувати цю розмову. Здавалося, це буде якось не по-людськи до Ігоря.
А ось Ігор про її комфорт не турбувався зовсім.
Коли його мати, Галина Миколаївна, вперше прийшла до них без попередження, Оксана сприйняла це спокійно.
Може, вони просто не розуміють, як це незручно. Напевно, Галина хвилюється за сина й хоче побачити, з ким він живе.
Оксана відправила Ігоря зустрічати матір, швидко вдяглася, зібрала волосся в хвіст і, сонна, з мішками під очима, вийшла знайомитися з майбутньою свекрухою. Та в цей момент уже розглядала вміст комода у вітальні.
Ось так безлад, з поблажливим усміхом сказала Галина. Потім шкарпетки губитимете. Оксано, давай поснідаємо, а потім я навчу тебе правильно складати білизну.
І це замість «доброго ранку». Оксана розгубилася. Те, що чужа жінка так вільно риється в її речах у її ж домі, здавалося їй грубістю.
Але відповідати грубістю на початку стосунків було невігласно, тому вона стерпіла.
Ой, дитино, ну в тебе й мішки під очима! співчуваюче додала Галина. Тобі б огіркові маски зробити. А краще нирки перевірити. Ось у моєї подруги
Оксана посміхалася, к
