20 років і я вже одружена. Вийшла заміж одразу, як тільки святкувала свій ювілей. Чоловік мій, Андрій, старший за мене, але різниця у віці мене не лякала. Я завжди стояла за ним горою, як камяна стіна. Проте останнім часом мені все частіше здається, що наші стосунки були великою помилкою. Ось у чому справа.
Ми живемо у двокімнатній квартирі Андрія у Києві. Андрій добре заробляє, але часто буває у відрядженнях. Я теж не сиджу без діла маю свою невелику справу, ще й заочно навчаюся в університеті. Але домашні обовязки ніхто не скасовував: підтримую лад і чистоту, готую, займаюся пранням.
Всі комунальні послуги сплачує Андрій я в це навіть не втручаюся. Однак останнім часом він почав скаржитися, що я занадто багато витрачаю води й електрики. Спочатку я не звертала уваги, але його причіпки почали мене дратувати.
Відтепер ти сама платиш за воду й світло. Я весь час працюю та їжджу у відрядження, а якщо витрачаєш, плати! Інші рахунки я беру на себе, а ці два твої. Не заплатиш відключать.
Я ледве стрималася:
Що за родина у нас така прекрасна? А тобі взагалі цікаво, чому витрачається стільки води та світла? Я ж готую, прибираю, пральна машина працює, ще й на компютері вчуся та працюю! І що ти хочеш щоб я економила на усьому, сиділа в темряві й мила посуд в тазику? Ти що, розум геть втратив?
Як не хочеш платити не плати. Але й я не буду. Житиму тоді у батьків і ніхто не рахуватиме, скільки разів я мила руки чи скільки кіловат використала пральна машина. А ти сам прибирай, готуй і економ! До речі, будеш носити не прасовані сорочки. Ти ж так любиш свіжі? Поцікався, скільки електрики й води витрачає пральна машина!
Після такої розмови в Андрія більше не було жодних претензій.
Чи правильно я зробила, що так відповіла?
