Ти справді вважаєш, що я буду готувати для твоєї матері щодня? розпалювалася жінка.
І це скільки ще триватиме? Наталка грюкнула сковороду на плиту. Два місяці без викоху! Ти думаєш, мене найняли прибиральницею для твоєї мами? Деревяна лопатка затріщала в її пальцях, кісті побіліли від напруги. У голосі дзвеніла гірна злість.
Микола завмер у дверях кухні, не наважуючись зайти. Дружина стояла біля плити, де шипіли котлети улюблена страва його матері. Запах смаженого мяса та цибулі дратував горло, а може, це була важкість розмови, що насувалася.
Наталко, навіщо так гарячитися? промовив він тихо, намагаючись заспокоїти. Мама просто звикла до домашньої їжі. Вона не може їсти фастфуд, ти ж знаєш
Знаю! Наталка кинула лопатку на стіл. Знаю все! І про її тиск, і про дієту, і про “збалансований раціон”. Але чому я мушу крутитися тут щовечора, як білка в колесі? У мене теж є робота!
За вікном повільно гас осінній день. Тіні від гілок старого яблука, що росло під кухнею, танцювали на стінах, німі свідки їхньої сварки. Микола глянув на годинник незабаром мати повернеться з вечірньої прогулянки.
Може, наймемо помічницю? запропонував він невпевнено, знаючи, що дружина проти чужих людей у домі.
Наталка криво посміхнулася: Звісно! І заплатимо їй чим? Зарплатою за оренду? Ти знаєш, скільки коштують мамині ліки.
Вона відвернулася до плити, сховавши сльози за кухонним рушником. Три місяці тому, коли Ганна переїхала до них після мікроінсульту, саме Наталка наполягала на цьому. Але вона не уявляла, наскільки зміниться їхнє життя.
У передпокої грюкнули двері. Легкі кроки Ганна повернулася. Наталка швидко витерла очі й почала розкладати котлети по тарілках. Микола досі стояв у дверях, не знаючи, що сказати.
Тишу порушував лише брязкіт посуду та останнє шипіння сковороди.
Мамо, як прогулянка? Микола вискочив у коридор, радіючи відволіктися від важкої розмови. Останнім часом він усе частіше уникав конфліктів, ховаючись за роботою, пізніми поверненнями та “терміновими” справами.
Ганна стояла біля дзеркала, розвязуючи вовняну хустку подарунок покійного чоловіка. Її пальці, колі
