**Сон, що розтанув**
Ти забула, що ця квартира моя? Куплена до шлюбу! холодно сказала я, коли почула, як чоловік впевнено роздає накази щодо мого дому.
Олеся поставила чашку кави на підвіконня й задумливо подивилася у вікно. Вона копила на цю квартиру десять років, працюючи на двох роботах. Кожну гривню відкладала, відмовляючи собі у всьому. А тепер…
Олесю, я вирішила трохи переставити меблі, донеслося з вітальні голос свекрухи. Цей диван явно не на своєму місці.
Олеся зітхнула. Надія Іванівна знову прийшла без попередження, просто відкривши двері своїм ключем. Який, до речі, замовила сама «про всяк випадок».
Нічого переставляти не треба, увійшла Олеся у вітальню. Мені так зручно.
Як тобі може бути зручно? розвела руками свекруха. Тут усе не так, як у фен-шуй! Вчора дивилася передачу…
Надія Іванівна, я категорично проти.
Андрію! підвищила голос свекруха, побачивши сина. Скажи своїй дружині, що в родині треба слухати поради старших.
Андрій завагався, перевівши погляд із матері на дружину.
Мамо, може, не зараз?
А коли ж? Ми з батьком не молодіємо. Скоро нам і доглядати за собою буде важко. А у вас тут стільки місця…
Олеся стиснула зуби. Ось воно. Те, чого вона боялася з самого початку шлюбу. Надія Іванівна методично готувала ґрунт для переїзду.
У вас чудова трикімнатна квартира, нагадала Олеся.
Чудова, кажеш! махнула рукою свекруха. Пятий поверх без ліфта. У нашому віці це вже важко. А у вас другий, магазини поруч…
Мамо, поговоримо пізніше, спробував втрутитися Андрій.
Про що говорити? Я думала, ми родина. А родина повинна триматися разом. Твоя сестра відразу забрала батьків до себе…
Таня живе в квартирі, яку купив її чоловік, не втрималася Олеся. А цю я заробила сама. До шлюбу.
Ось, почалося! знову розвела руками свекруха. Моє, твоє… У родині все має бути спільним!
Олеся права, несподівано твердо сказав Андрій. Це її квартира.
Сину, що ти кажеш? свекруха театрально схопилася за серце. Я все життя для тебе… А ти…
Мамо, не зараз, будь ласка, Андрій взяв матір під руку. Пішли, я проводжу.
Коли двері закрилися за свекрухою, Олеся втомлено опустилася у крісло. Три роки шлюбу, а ці розмови не припинялися. Спочатку натяки, потім поради щодо ремонту, а тепер прямо…
Вибач за маму, сів поруч Андрій. Ти ж знаєш, вона хвилюється за нас.
За нас? Олеся гірко посміхнулася. Вона хоче контролювати кожен наш крок.
Та годі тобі…
Андрію, вона приходить без дзвінка, переставляє речі, критикує все від штор до мого борщу. А тепер ще й хоче переїхати!
Вони справді не молодіють, зітхнув Андрій. Може, варто подумати? Вони ж мої батьки…
Олеся зірвалася, ніби її вжалили.
Як це «подумати»? Ти серйозно пропонуєш їх тут поселити?
Ну, не відразу, звісно… Але з часом…
Андрію, ця квартира єдине, що я заробила сама. Десять років економії, ти розумієш? Це мій простір, моя…
Тепер наш, мяко поправив Андрій. Ми ж родина.
Олеся замовкла, вражена. У голові блиснула думка: «І ти теж? Вже вважаєш мою квартиру своєю?»
До речі, Андрій продовжив, ніби нічого не сталось, раз ми про квартиру… Я консультувався з ріелтором.
З яким ріелтором? Олеся напружилася.
Ну, мама порекомендувала знайомого. Дуже грамотний фахівець. Каже, якщо ми продамо твою квартиру…
Що?! Олеся різко обернулася до чоловіка. Продати МОЮ квартиру?
Нашу, поправив Андрій. Якщо продамо нашу та батьківську, можна купити будиночок за містом. Місця вистачить усім, і повітря чистіше…
Олеся дивилася на чоловіка, не вірячи власним вухам. Вони вже все спланували? За її спиною?
Андрію, ти взагалі розумієш, що кажеш? голос Олесі затремтів. Який будинок? Яка продаж?
Люба, але ж це логічно, Андрій говорив тим же заспокійливим тоном, яким зазвичай умовляв матір. Навіщо нам квартира в місті, якщо…
У двері подзвонили. На порозі стояв чоловік у діловому костюмі.
Добрий вечір. Я представник агентства нерухомості. У мене була домовленість із Андрієм Олександровичем…
Заходьте, розплющила двері Олеся. Якраз вчасно.
Андрій зблід.
Олесю, почекай…
Ні, любий, це ти почекай, Олеся звернулася до ріелтора. Скажіть, ви знаєте, що ця квартира моя власність? Куплена до шлюбу?
Ріелтор здивовано подивився на Андрія.
Але ваш чоловік сказав…
Мій чоловік багато що каже, Олеся дістала з шафи папку з документами. Ось, подивіться. Свідоцтво про власність. І дата реєстрації шлюбу
