Ти ж у нас самостійна! сказали батьки, а потім потай подарували трикімнатну квартиру молодшій сестрі.
Оксана йшла по ТРЦ «Львів» з візком, коли раптом почула:
Оксанко! Привіт!
Вона обернулася й побачила Соломію, подругу сестри. Та всміхалася й тягнулася до обіймів.
Як справи? Слухай, хотіла запитати що Насті на новосілля подарувати? Квартира просто мрія, трикімнатна, у самому центрі!
Яке новосілля?
Візок зупинився сам.
Та як же вона ж переїжджає до бабусиної квартири! Каже, батьки їй подарували. Щасливичка твоя сестра!
Оксана відчула, як у грудях щось стиснуло. Цю квартиру батьки здавали три роки вона навіть орендарів знала в обличчя.
А ще потай сподівалася, що колись її продадуть, поділять гроші, і вона достроково закриє кредит.
Вона вже переїхала?
Та ні, ще збирається. Але наступного тижня свято влаштовує.
За годину Оксана стояла біля дверей Настіної однокімнатної у Сихові. Дзвінок не працював, тому вона постукала.
Оксано? Настя відчинила двері у фартуху, обличчя в пітці, у руках ганчірка. Чого без дзвінка?
Ось зустріла Соломію, а вона питає, що тобі на новосілля подарувати.
Ганчірка впала на підлогу. Настя швидко підняла її, витерла руки й відступила назад.
Зачекай хвилину, я тільки у ванну.
Двері зачинилися, але стіни в хрущовці тонкі. Оксана чітко чула:
Мам? Оксана все дізналась Так, про квартиру Приїхала до мене Що робити?
Оксана оглянула кімнату. Скрізь коробки: «Посуд», «Книги», «Одяг». На столі папка з документами.
Настя вийшла з напруженим поглядом.
Слухай, не роби драми через квартиру. Ти ж доросла, у тебе своє житло є.
Настю, тобі подарували майже мільйон! Так просто!
Ну й що? Мені дали я взяла. Ти б відмовилась?
Може, й не відмовилась. Але не брехала б рідній сестрі.
Я не брехала! Просто не казала.
А в чому різниця?
Настя сіла на диван, закрила обличчя руками.
Оксано, ну що ти хочеш? Щоб я квартиру повернула? Я вже ремонт почала.
Я нічого не хочу. Просто тепер знаю, хто я в цій родині.
Годі тобі! Ти ж сильна, самостійна. А я заміжня, Андрій роботу втратив, нам важче було.
Андрій роботу втратив? Коли?
Ну минулого року. Ми батькам сказали, вони й вирішили допомогти.
Оксана повільно кивнула. Значить, навіть батькам брехали.
А мій кредит до пятдесяти років ви теж врахували?
Ой, годі вже! Квартира моя, і крапка. Не твоя справа.
Оксана розвернулася й пішла до дверей.
Ти що, так і підеш? Образишся?
Не ображаюсь, Настю. Просто більше не вірю тобі.
Вдома Оксана подзвонила матері.
Мам, нам треба поговорити.
Настя вже розповіла. Навіщо ти драму розводиш? Подарували і все.
А памятаєш, казала продасте бабусину квартиру, поділите гроші?
Казала Але ситуація змінилась. Настя сімейна, Андрій без роботи.
А я з кредитом це не проблема?
Ти ж справляєшся. Молодець.
Незабаром подзвонив батько.
Доню, не переймайся. Неочікувано вийшло.
Неочікувано, тату? Три роки ви мені в очі дивились і мовчали.
Ну думали, ти зрозумієш. Ти ж у нас самостійна.
Так. Самостійна. Тому має платити 15 тисяч щомісяця й не нарікати.
Недільний обід у батьків свято. Оксана прийшла, як завжди. Донька Марічка грала на планшеті, Андрій розповідав жарти, мати бігала по кухні.
Усі робили вигляд, ніби нічого не сталося.
А ми з Настею ще одну квартиру хочемо купити, сказав Андрій, накладаючи салат. У новобудові. Початковий внесок є бабусину здаватимемо.
Оксана завмерла.
Здавати? А новосілля?
Плани змінились, Настя не підводила очей. Центр шумний, паркування нема.
Виделка з дзвоном впала на тарілку.
Тобто ви подарували їй мільйон, щоб вона купила ще одну?
Батько подавився компотом. Мати різко обернулась:
А що поганого? Молоді мають думати про майбутнє!
Мам, а я що, стара? У мене кредит до пятдесяти.
Ти сама його взяла!
Оксана встала.
Марічко, збирайся.
Та ви ж не доїли! скрикнула мати.
Ми вже все зїли. Дуже давно.
У передпокої Оксана побачила відчинені двері до спальні. На тумбочці лежав договір дарування. Дата 12 червня 2021 року.
У машині Марічка запитала:
Мам, чому ми пішли?
Тому що дорослі іноді брешуть. І не хочуть це визнавати.
Вдома Оксана відкрила фото зі свого новосілля. Свічка на столі, пляшка вина за 200 гривень, напис: «Нарешті свій кут».
12 червня 2021 року.
Того дня, коли вона святкувала свої скромні 42 метри, вся родина підписувала Насті подарунок у
