Любове моя, навіщо ти мені таке говориш? Сава лише кинув оком на фотокартки. Я ж кохаю тільки тебе, більше ніхто мені не потрібен. Це, мабуть, фотомонтаж.
Та невже? І кому, на твою думку, від того користь? у Марічки стислося серце від байдужості Сави. Образливо було навіть не те, що захищався абияк, а те, як все відмахнув.
Салон краси, залишений Марічці у спадок бабусею, мало її цікавив. Їй куди більше подобалося навчати дітей живопису у мистецькій школі. Від спадщини, звісно, Марічка не відмовилася салон давав гарний прибуток, там повною мірою розпоряджалася відповідальна керівниця.
Тому Марічка жила спокійно, займалася улюбленою справою, і справжньої потреби не знала ні в чому. Хіба що родини їй не вистачало.
Після смерті бабусі двадцятишестирічна Марічка почувалась вкрай самотньою минув майже рік, коли вона познайомилася з Савою на вернісажі у Львові.
Симпатичний чоловік із легкою незграбною усмішкою підкорив її своєю шляхетністю, теплотою та турботливістю.
Минуло два місяці, і Сава запросив Марічку у свій дім у передмісті Тернополя познайомитися з вітчимом Юрієм Володимировичем.
Мій тато рано згас Мені чотири було, якось довірливо поділився Сава. Мама вдруге заміж вийшла вже років у десять потому. Але вітчима татом назвати не зміг, хоч стосунки у нас нормальні.
Коли два роки тому мами не стало я залишився з ним.
Юрій Володимирович сподобався Марічці. Стрункий, з ясними очима й гарною мовою, він зовсім не виглядав на свої пятдесят шість.
Видно було, і сама Марічка лишила по собі гарне враження.
Повезло нашому легковажнику, галантно поцілувавши Марічці руку, пожартував Юрій Володимирович.
Чому ж легковажнику, дядю Юро? Сава крутнувся у кріслі з ледь вдаваною образою.
Бо справжній чоловік не буде менеджером з продажу товарів до хобі, посміхнувся вітчим. Але нічого, наречена тобі золото!
Марічка спершу соромилася, а потім цілий вечір сміялася з Юрієвих жартів, навіть змусивши Саву ревнувати.
Минуло пів року і Сава зробив Марічці пропозицію. Вона була до нестями щаслива, безтямно закохана й уже уявляла собі майбутнє подружнє життя, коли в месенджері зявилися дивні фото.
На тих знімках Сава пристрасно обіймав й цілував якусь дівчину, як завжди – трохи скуто посміхаючись. Під фотографіями стояла дата двотижневої давності.
Любове моя, хіба це серйозно? Це ж хтось змонтував явно навіть не глянувши як слід на знімки, Сава відмахнувся.
Невже ти не розумієш, наскільки це боляче? Марічці було прикро від його байдужості.
Яка різниця, знизав плечима він. Диваків у світі багато
І тут Марічка не витримала. Будь-хто на місці Сави клявся б у коханні, сварився б на кривдника Саву ж ніби не цікавило ані правда, ані її біль.
Ти зрадник! Весілля не буде! Марічка у сльозах покинула квартиру, під здивованим поглядом нареченого.
Три дні вона не виходила з дому, тиждень брала лікарняний, перегорнула сотню думок Сава, до речі, так і не зателефонував. А тоді спробувала розібратися.
А може, це справді підробка? Зараз, за допомогою нових технологій, можна зробити фото на будь-який смак Виходить, вона вірила першій-ліпшій вигадці.
Та раптом зясувалось, що дівчина з фото справжня. Марічка знайшла сторінки цієї Христини у кількох соцмережах. До того ж, Christina швидко пристала зустрітися.
Та то старі знімки, засміялася Христина, переглянувши фото. Тому більше року було.
Як? розгубилась Марічка. Ось же дата
Та ну! То ж дурниця дату змінити, якщо треба, і глянула співчутливо. Не переймайся.
Це ти зробила?
Навіщо мені? Я з Савою давно попрощалася. В нас нічого не вийшло, характери не зійшлися. Наразі я вже заміж готуюся.
Що? А в тебе в соцмережах навіть нареченого немає
Щастя любить тишу, підморгнула Христина. Ось буде весілля тоді й побачиш у стрічці!
Виходить, про Саву хтось навмисно збрехав, а вона так просто повірила. Треба негайно все виправляти.
Проте Сава ні на дзвінки, ні на повідомлення не відповідав. Тому через два дні Марічка вирушила до нього додому.
Приїхала пізно ввечері, аби напевне застати; саме побачила, як Сава виходить із автівки своєї давньої суперниці Дани.
Вони з Данею зростали в одному дворі, навіть якийсь час приятелювали, але Марічці важко було знайти спільну мову з її наполегливістю й показною яскравістю.
Останній рік бачились лише по справі: після смерті бабусі Дана не раз просила Марічку продати салон, пропонувала зробити там масажний центр. Були в неї на той час уже два таких заклади, та місце заманливе
Добре знала Марічка, чому Дана так прагне це приміщення. А їй самій лишався потрібен її салон!
Аж тут виходить, Дана вирішила взяти реванш за рахунок особистого щастя Марічки?
Поки ці думки роїлися, Дана поспішно попрощалася з Савою і відїхала.
Бачила? Казав же, що Сава непевний хлопець, Марічка здригнулася, почувши позаду голос Юрія Володимировича.
Доброго вечора, пане Юрію! розгубилась вона.
Вітаю, Марічко. Знаєш, краще б ти вийшла заміж за мене, ніби жартома сказав Юрій Володимирович, та в очах його була справжня туга.
Вибачте, мені треба йти, Марічка поспішила додому.
Дану було знайти неважко. Коли Марічка повернулася до двору, суперниця саме паркувала авто.
Нареченого мого вирішила відібрати? глянула прямісінько в очі. Але на фотографіях тебе викрито. Я все дізналася.
Які фотографії?! здивувалася Дана. Про що ти взагалі?
Не ти мені надіслала ті фото Сави з іншою? Мовляв, не змогла компромат підлаштувати?
Марічко, з тобою все гаразд? Я нічого не надсилала. А Сава і сам почав до мене залицятися ви ж вже ніби розлучились
Марічка вдивлялася у вічі Дани здається, не бреше. Потрібно все обміркувати на самоті.
А я вже подумала, що ти салон продаєш! гукнула їй вслід Дана, але Марічка не озирнулась.
Вдома, трохи оговтавшись, Марічка набрала номер Сави. На її подив, він відповів.
Приїжджай, беземоційно кинув Сава. Щось прихворів, погано себе почуваю.
Двічі не треба було кликати.
Сава, я помилилася! Пробач Я тебе дуже кохаю, просто ревність затьмарила розум. Ти ж знаєш, як це болить Пробач.
Та гаразд, буває, знизав плечима Сава.
Ти найкращий! кинулася йому на шию. Як же я тебе люблю!
Та Сава обережно відсторонив її.
Давай залишимось друзями.
Що? Але ж ми весілля планували
Марічко, я вирішив одружуюся з Данею.
Як це? Ти ж зізнавався мені у коханні
Без емоцій, будь ласка. За твоєї вразливості мені надто складно. І в Дани бізнес успішніший, я маю думати про власне майбутнє.
Марічка заніміла. Уявити не могла Сава просто не любив, лише вигідно використав.
Вона вибігла з квартири, і вже на лавці біля підїзду у неї підкосилися ноги. Далі поряд присів Юрій Володимирович.
Моя бідолашна обережно погладив по плечу. Не сумуй, краще зараз, ніж потім
Тільки одного не розумію, раптом розплакалась Марічка. Хто все це затіяв?
Я тихо промовив Юрій Володимирович.
Ви? Навіщо?
Я покохав тебе того самого вечора, коли ти вперше завітала до нас. Захотів, щоб ми були разом Але ти і оком не глянула на мене все Сава та Сава
І я вирішив діяти, хоча потім почув, як Сава хвалиться товаришу, що знайшов собі заможну наречену Тоді зрозумів він тебе не відпустить просто так. Тому вирішив діяти інакше.
Та ви ж Знищили моє життя!
Не думаю. Я його зберіг би страждала ще більше Марічко, виходь за мене.
Ви не при своєму глузді, Марічка підвелася й ушилася додому.
Вона поїхала з міста, але Юрій Володимирович усе одно її розшукав, умовляв, але так і залишились друзями.
Через рік він відійшов у засвіти, залишивши усе майно Марічці. Та вона не тішилася спадщиною надто звикла до тепла цієї людини.
Сава ж люто злився через втрату квартири, але Марічці було байдуже до нього остаточно.
