Ця історія здається звичайною, але в ній є повчальний момент. Подружжя трохи за п’ятдесят, нещодавно відсвяткували срібне весілля. У них двоє дітей, вже дорослих і самостійних. Сімейне життя було спокійним, без яскравих емоційних спалахів, але й без постійних скандалів. Хіба що чоловік, Тарас, завжди ходив похмурим – його обличчя робило його старшим за його справжні 56 років.
Зміни в Тарасі сталися швидко й несподівано, а спровокувала їх нова співробітниця, яка з’явилася в колективі. Молодою її не назвеш, але вона була на добрі 20 років молодша за нього. На його обличчі раптом з’явилися емоції, причому позитивні. Незабаром увесь відділ знав про роман Тараса й Соломії.
Він почав ділитися з колегами своїми проблемами й радощами, якось навіть пробовкнувся, що дівчина наполягає на розлученні. Згодом із розмов розлучення перетворилося на реальність. Тарас пішов із сім’ї та зняв квартиру, куди переїхав із Соломією. Оскільки за роки шлюбу він все ж поважав сім’ю, то все майно залишив колишній дружині та дітям, вирішивши починати з чистого аркуша.
Через деякий час молода дружина захотіла дітей, і Тарас теж мріяв про сім’ю. Через безпліддя Соломії довелося витратити чимало гривень на сурогатне материнство. Але поки та носила дитину, молода дружина раптом усвідомила, що материнство – не для неї.
Закінчилося все для Тараса ще одним розривом. Він залишився у чужій квартирі з двома малими дітьми. За бажання нових яскравих емоцій, які обіцяла молода дружина, він заплатив усім своїм майном і міцною сім’єю – але жінка цього так і не оцінила.
