– Дай ключі від дачі, ми там трохи поживемо,
подружжя вирішили пустити друзів на дачу, не замислившись про можливі наслідки.
—————————————————————————————
У Олексія раптово захворіла мама, тож він із дружиною, Лесею, залишився на Новий рік вдома. Зустріли свято по-домашньому, затишно й тихо. Їхні друзі Марічка й Микола, трохи засмутились, адже подружжя неймовірно чекали новорічної поїздки на дачу, але хто міг передбачити, що Олені Іванівні стане зле саме на свята?
Леся трохи картала себе, що так вийшло. Тому, коли Марічка подзвонила другого січня й почала скаржитись, що Новий рік вони зустріли тісно і нервово у квартирі з Миколою та його матірю, Лесі стало ще гірше на душі.
Довелося вислуховувати забаганки свекрухи! Прийшла до нас 31-го, кажучи, що у неї щось із опаленням, бідкалась Марічка. Тепер буде жити у нас, поки ЖЕК не полагодить труби! Я більше так не можу! Розлучуся з Миколою через його матір ось побачиш!
Мені шкода, сумно відповіла Леся. Я нормально ладнаю з Оленою Іванівною, але ж вона важко переносить хворобу. Не знаю, ніж тобі допомогти… Але якщо зможу обовязково зроблю.
Знаєш, Лесю… Ти якраз можеш допомогти.
Чим саме?
Дай ключі від дачі! Ми із Миколою утечемо від свекрухи хоч на кілька днів! Нехай сама собі голови морочить у квартирі.
Леся замислилась. З одного боку, хотіла підтримати подругу, з іншого не була певна, як поставиться до цього Олексій. Дача, хоч і спільна, офіційно належала йому.
Я Не можу обіцяти, Марічко. Треба спитати Олексія.
Я розумію. Обіцяю: будемо обережно ставитись до вашого майна.
Та там, може, все снігом замело Не проїхати. Ми трактор не викликали, сказала Леся.
У нас позашляховик, проїдемо!
Та й котел давно не перевіряли. Треба б зїздити перед гостями…
Лесю, ми дорослі люди. Микола в котлах розбирається. Якщо треба ще й полагодимо!
Марічка була така переконлива, що Леся змінила думку. Вона пообіцяла подрузі подзвонити після розмови з чоловіком.
Ти впевнена, що це гарна ідея? спитав Олексій.
Не знаю, Льошо. Але ми з Марічкою давно дружимо. Ми ж самі хотіли їхати з ними на дачу, якби не твоя мама
Ми не зможемо підскочити туди, якщо що. Мама сама не залишиться.
Знаю. Тому й питаю. Марічка прямо жаліється на свекруху, каже, що через неї мало не розлучаться
Після короткої дискусії вирішили допоможуть, якщо це врятує сімейний мир друзів.
Дамо ключі, але хай самі все вирішують, підсумував Олексій.
Марічка одразу зрозуміла подруга їй довіряє найцінніше.
Дякую, Лесечко! Буду дзвонити, розказувати все! сказала вона та похапцем вирушила в дорогу.
Поїздка до дачі зайняла більше трьох годин. Будинок стояв в мальовничому селі недалеко від Черкас, починався сильний снігопад. Марічка й Микола забуксували й зателефонували господарям.
Що робити? запитали вони.
Їдьте назад. Третього січня ніхто вам тут сніг не чиститиме. Всі відпочивають!
Та ну! Стільки їхали Тут сусіднє село поряд. Ти казала, Олексій там тракториста знає
Так, Віталій трактор має. Хай подзвонить.
Я скину вам номер, сказала Леся.
Через пів години Марічка знов телефонує:
Ніхто не відповідає! Хай Олексій дзвонить з незнайомих номерів не беруть!
Зачекайте.
Леся умовила Олексія подзвонити трактористу. Той обіцяв приїхати за годину.
Увесь цей час Олексій був на нервах. Марічка постійно дзвонила, питала, скільки чекати. Нарешті тракторист приїхав, розчистив дорогу. Калитку довелося відкривати вручну, Микола прокопав стежку й вони відкрили будинок.
Опалення працювало слабо, треба було запускати котел. Микола не знав, як це зробити, тож знову подзвонив Олексію. Господар дві години інструктував товариша, як користуватись котлом.
Дивні ці ваші котли Стара модель чи що?
Важливо, аби була теплота, Олексій вже дратувався, розумів: проблеми час від часу зявлятимуться.
Так і сталося. Марічка дзвонила через дрібниці: де сковорідка, чому холодно, Ввечері Леся й Олексій вимкнули телефони, аби відпочити.
Зранку десятки пропущених викликів від друзів.
Що там трапилось?
Не знаю Леся перетелефонувала. Марічка відповіла не одразу:
Агов! Куди зникли?!
Спали.
У нас біда! У лазні чадний газ, ледь не згоріли!
Господи
Та хто такі печі ставить?!
Виявилось, треба було прочистити трубу, але їх не попередили. Добре, хоч Микола вчасно здогадався.
Вибач, не думала, що ви зразу в лазню полізете
Ми ж гості, користуємось всім. Мангал ще не знайшли!
Він зламався.
Чому не сказали? Де шашлик жарити?!
Марічко, розбирайтеся самі. Тільки дім не спаліть.
Леся скинула виклик, її поведінка подруги вже починала дратувати.
Що знову, чергова біда? питає Олексій.
Так
Леся розповіла все чоловікові.
Микола знає, де заглушка, заперечив Олексій. Мангал не наша турбота. Хочуть шашлик хай куплять одноразовий в магазині. Про проблеми з дорогами попереджали. Чистити сніг їхня відповідальність.
Саме так Леся все пояснила Марічці, коли та знову подзвонила.
Окей, зрозуміла. Поїдемо в село, раз вже дорога відкрита.
Дивно, але після цього Марічка перестала дзвонити, мабуть, зрозуміла, що Леся втомилась.
Щось тихо, давно не дзвонили, можливо, їм краще? зауважив Олексій наступного дня.
Марічка не брала трубку, надіслала повідомлення: В нас все добре.
Подружжя вирішили проігнорувати справи друзів до кінця канікул.
Коли Олені Іванівні стало краще і вона повернулась додому, Леся порадила чоловіку заїхати на дачу прийняти ключі та перевірити будинок:
Ти правий. З’їздь зранку, до вечора повернешся. Подивишся, що й до чого.
Олексій вирушив, Леся залишилась із свекрухою. Вона повідомила друзів напередодні, чекала, що все мине без сюрпризів. Проте Олексій повернувся похмурий, нічого не розповідав.
Марічка сама все пояснила. Вона запросила Лесю до себе на сусідню вулицю.
Свекруха залишила вас у спокої? поцікавилась Леся.
Ура, так! Полагодили труби, вона поїхала.
Тоді я зайду за годину.
Марічка одразу перейшла до справи:
Ось, тримай. Тут перелік витрат по вашій дачі, і простягнула листочок.
Це що таке?
Список того, що ми купили: оплата тракториста, електролопата, мангал, вугілля, розпалювач, решітка для грилю, три лампочки й набір ароматичних олій для лазні.
Навіщо ти мені це показуєш?
Ми це залишили вам, використовуйте.
Леся розгубилась.
Ми з Миколою вирішили, оскільки ви будете все цим користуватися, то логічно розділити витрати навпіл.
Ти жартуєш? засміялась Леся, думаючи, що це був жарт.
Ні. Якби у вас був справний мангал, ми б не купували новий. Якщо була б добра лопата не витрачалися б на електричну. Тракториста чекали два години, спалили бензин! А ароматичні олії для лазні це теж витрати. Та й у вас не було шампуню!
Марічко, ти перегинаєш. По-перше, дача не готель. По-друге, електролопату й мангал купили з власної ініціативи, і можете забрати собі, як і олії, вугілля, решітку. Дорогу чистити на вашій відповідальності. За лампочки заплачу. Вони потрібні, дякую, що замінили, сказала й надіслала тридцять гривень на карту подрузі. Після цього мовчки пішла, дзвінки й повідомлення ігнорувала.
Щоб не мати боргів, вони з Олексієм зїздили на дачу, зібрали речі друзів, відправили їх Новою Поштою.
До того часу Олена Іванівна майже одужала, і ті могли знову їздити на дачу вихідними. А Марічка й Микола цієї привілеї позбулись. Після цього дружба зійшла нанівець щедре подружжя більше не довіряли друзям своє майно, а ті ображались через зміну ставлення.
Ми ж подбали про них, хотіли як краще А вони? Невдячні! казала Марічка чоловікові, ще раз набираючи номер Лесі. Електролопата їй не була потрібна, але повернути можна було лише з чеком, а він залишився у друзів на дачі.
