Коли Оксана пішла від Тараса, йому здавалося, що життя втратило сенс. П’ять років разом, три з них — у шлюбі. Він любив її щиро, всією душею. Але вона обрала іншого. Заможнішого. Обіцяв її нову квартиру в Києві, безтурботне життя. А Тарас залишився сам. З розбитим серцем.
Він кинувся у роботу. Додому заглядав лише, щоб годувати кота Мурчика. Друзі, хобі — усе відійшло на другий план. Та через два роки він став керівником, а потім відкрив власну справу. Тоді біль почав відпускати. З’явився час на життя, на людей. На самого себе.
А потім одна страшна новина: Оксана загинула. Її чоловік, той самий «заможник», під час сварки вдарив її — вона впала й не піднялась. Залишився маленький син, якого збиралися віддати до дитбудинку. Тарас не вагався — поїхав до хлопчика.
Той сидів, притулившись до стіни, і плакав. Маленький, беззахисний. Наче весь його світ розвалився. Тарас не міг дивитися на це спокійно. Він почав навідувати його щодня — приносив іграшки, цукерки, просто сидів поруч. Хлопчик повільно звикав, але тягнувся до нього. І тоді Тарас вирішив: він усиновить його. Адже він все ще любив Оксану. Як можна залишити її сина самого в цьому світі?
Через місяць хлопчик переїхав до нього. А за рік Тарас уже не уявляв життя без нього. Це був його син душою — веселий, розумний, добрий. Вони гуляли Львовом, їздили на Карпати, каталися на атракціонах. І раптом на весіллі друга хтось сказав:
— Слухай, а ти впевнений, що він тобі не рідний? Він — твоя копія!
Тарас усміхнувся:
— Ні, Оксана б сказала.
— А якщо й сама не знала?
Думка не давала йому спокою. Він зробив тест ДНК. Результат вразив: це був його син. Рідний, кровний.
Тарас не знав, що відчувати: радість, біль, провину. Він не знав, що в нього є дитина. А Оксана… Можливо, і сама не здогадувалася. А може, мовчала.
Тепер він розумів, чому хлопчик з перших днів здавався таким близьким. Він не просто врятував чуже дитя від самотності — він повернув додому свого власного сина. І якщо минулого не змінити, то майбутнє — у його руках. Іноді доля повертає нам те, що ми втратили, аби дати шанс зробити все інакше.
