Це був найхолодніший ранок за двадцять років. Сніг лягав густим, німим покривалом, а вулиці Львова ніби застигли у сріблястій тиші. Ліхтарі прорізали імлу, освітлюючи дві маленькі постаті, що притулилися біля дверей старої, майже забутої кавярні.
Хлопчикові не було й девяти. Він тремтів у пошарпаній куртці, а його молодша сестра вчепилася в нього, мов замерзлий кошеня. Їхні обличчя були прозорі від голоду, а в очах такий біль, що міг розтопити навіть лід у серці. Всередині кавярні крізь запотіле вікно визирало тепле світло.
Запах вареників, кави та свіжого хліба виповзав крізь щілини, обвиваючи їх, мов злий жарт. Саме тоді, коли хлопець збирався відвернутися, двері зі скрипом відчинилися.
У кавярні працювала Марія Шевченко, жінка років сорока з серцем, більшим за її зарплатню. Вона бачила багато зламаних доль у цій частині міста їх було забагато.
Марія крутила дві зміни, часто з болем у спині, ледве вистачало на оренду. Але мати навчила її простої істини: від щедрості ще ніхто не збіднів. Коли вона побачила дітей у вікно, щось стиснуло їй груди.
Вона не вагалася. Не питала, чи є в них гроші. Просто посміхнулася, відчинила двері й пригорнула їх теплом, яке знає, що таке голодувати.
Марія провела їх всередину, де запах кориці та меду обійняв їх, мов бабусина ковдра. Їхні щоки зарумянились, а занімілі пальці поступово ожили, коли вона посадила їх за кутовий столик.
«Сідайте, голубятка», тихо сказала вона, змахуючи сніг з їхніх плечей. «Ви ж заледенілі».
Хлопчик кинув оком на сестру, ніби боявся, що їх виженуть. Марія лише посміхнулася й поставила перед ними дві гарячі глечики з узваром.
«Безкоштовно», прошепотіла вона. «Просто пийте».
Очі дівчинки розширилися, коли вона обхопила глечик крихітними долонями, а пара затуманила її вії. Вона ковтнула раз, потім ще і на її обличчі розцвіла перша посмішка, яку Марія коли-небудь бачила.
Хлопець пробурмотів: «У нас нема грошей, тітонько»
Але Марія зупинила його легким погладжуванням по плечу. «Я теж колись їх не мала. Спочатку поїжте. Потім турбуйтесь».
За кілька хвилин вона повернулася з тарілками, зава
