Вона вирішила не вагатися: втрачене кохання чи тимчасові труднощі?
Соломія більше не могла терпіти. Вона не розуміла, чому Олексій став таким байдужим може, перестав кохати? Сьогодні він знову прийшов пізно вночі та ліг спати у вітальні.
Вранці, снідаючи, Соломія сіла навпроти нього.
Олексію, скажи, чи все гаразд?
А що не так?
Він пив каву, намагаючись не дивитися на неї.
З того дня, як народилися хлопчики, ти змінився.
Не помітив.
Олексію, ми вже два роки живемо, як сусіди, чи це теж не помічаєш?
Слухай, чого ти хочеш? У домі всюди розкидані іграшки, пахне молочною кашею, жахливі крики Думаєш, це комусь подобається?
Олексію, але ж це твої діти!
Він схопився і почав нервово ходити по кухні.
Нормальні жінки народжують одного дитину, щоб вона спокійно гралася в кутку і не заважала. А ти відразу двох! Мама казала, а я не слухав такі як ти тільки плодяться!
Такі як я? Які ж я, Олексію?
Без мети в житті.
Але ж ти змусив мене кинути університет, бо хотів, щоб я цілком віддалася сімї!
Соломія опустилася на стілець. Після хвилини мовчання додала:
Думаю, нам треба розлучитися.
Він замислився і відповів:
Тільки за. Лише домовимось аліментів не проситимеш. Сам тобі даватиму грошей.
Чоловік розвернувся і вийшов. Вона не встигла заплакати з дитячої почувся галас. Хлопчики прокинулися й вимагали уваги.
Через тиждень Соломія зібрала речі, взяла двійнят і переїхала до маленької кімнатки у багатоповерхівці, яку успадкувала від бабусі.
Сусіди були нові, тому вона вирішила познайомитися. З одного боку мешкав похмурий, ще не старий чоловік, з іншого жвава шістдесятирічна жінка. Соломія першою постукала до чоловіка:
Вітаю! Я ваша нова сусідка, купила торт, заходьте на чай.
Вона намагалася посміхатися. Чоловік оглянув її, буркнув:
Солодке не їм, і зачинив двері.
Соломія знизала плечима й пішла до Надії Семенівни. Та погодилася, але лише щоб виголосити свою промову.
Я люблю відпочивати вдень, бо ввечері дивлюся серіали. Сподіваюся, ваші діти не заважатимуть мені галасом. Будьте ласкаві не дозволяйте їм бігати коридором, нічого не чіпати, не псувати!
Вона говорила довго, а Соломія думала з тугою: солодкого початку тут не буде.
Вона влаштувала хлопчиків у садочок, а сама там же працевлаштувалася вихователем. Зручно робота до того часу, поки треба забрати Олега й Івана додому. Плат
