Мені простіше тебе вигнати, розлучитися, а потім нарешті навести порядок у хаті! А після цього вже знову за тебе вийти! вигукнула Олта, вбивши пальцями по столу.
Ой, люба! Давай без радикальних рішень! посміхнувся Василь, не піднімаючи з крісла ні лапи, ні мітли. Я ж і так просто сиджу, нічого не роблю!
Ось саме! Нічого не робиш! І добре, що не допомагаєш, хоча б не заважаєш! відповіла Олта.
А де я заважаю? здивувалося Василь. Стискаюся, як мишка, перед комп’ютером і навіть сигналу не передаю!
Чашка! вказала Олта на кухонний стіл біля клавіатури.
Це я чай п’ю! запевнив Василь.
А друга, що за монітором? голосом, сповненим роздратування, продовжувала вона. Я з ранку збирала всі твої чашки!
Це я недопив каву! усміхнувся Василь. Я доп’ю, не хвилюйся! Холодна чи гаряча для мене однаковий смак, навіть кращий! А потім, як справжній джентльмен, сам їх на кухню занесу!
Правда? здивувалась Олта.
Правдаправда! кивнув Василь. І навіть вимию!
Хотілося б у тебе повірити, та досвід каже, що брехня! стверджувала Олта. Тепер допий каву і віддай чашку!
Я ж чай п’ю, заплутався Василь. Не хотілося б міксити
Тяжкий вдих вирвався з грудей Олти. Вона підняла чашку, щоб перевірити, скільки залишилось кави. Якщо трьох крапель можна і пожертвувати.
Василю, ти жартуєш? вигукнула Олта. Чашка не просто порожня, а кавові залишки вже висохли! Що ти збираєшся тут допивати?
Серйозно? здивувався Василь. Яка ж сухість у квартирі! Вчора тут ще була кава! Треба вже купить зволожувач повітря!
Василю, що нам купити, щоб ти хоча б за собою прибирати почав? оперлася Олта на спинку крісла, в якій сидів Василь. Що ж ти плануєш робити! крикнула вона, майже в ухо. Василю! А це що?
Це склянка води! відповів Василь. Ти ж не дозволяєш приносити пляшку! Приходиться полумерними містками обійтись!
Бо газована вода для всіх, а не лише для тебе! відповіла Олта. І взагалі, якщо поставиш пляшку поруч, ти її і випустиш! А багато газованки шкода здоров’ю!
Ось чому чашка! сказав Василь.
Олта вже зрозуміла, що збір чашок біля комп’ютера доведеться робити ще раз. Прибирати ще лишилося, і їй треба було зайнятись чимось іншим. На виході з кімнати вона помітила дивну позу чоловіка.
Не зволікаючи, вона повернулася, схопила ручку крісла і підштовхнула його разом із сидячим чоловіком.
Як пахне розлученням! грізно промовила вона.
Це просто печиво, відповів Василь найневиннішою манерою.
Не на тарілці, а прямо на коліні! А крихти вже на підлозі! А я щойно пилососила! підвищуючи голос, все гучніше і гучніше, бурчала Олта.
Я приберу! кивнув Василь.
Він спробував відштовхнути печиво з ноги, але воно підступно посковзнулося на підлогу і розсипалося на безліч шматочків.
Василь заплющив очі, очікуючи, що хтось вхопиться вітром, ганчіркою, шваброю чи пилососом, а натомість ніякої екзекуції. Він відкрив одне око.
Олта сиділа на дивані, обхопивши голову руками:
Я втомилась від усього цього, з болем у голосі промовила вона. У квартирі живуть чотири людини, з яких двоє діти! Але найгірше сміття залишає саме ти, дорослий, самостійний, не дурний чоловік!
Ти маєш бути прикладом! А я все втрачаю, постійно за тобою прибираю! Нескінченні чашки по всьому дому, тарілки, блюдця! Папірці від цукерок, що якимось чином вилазять між подушками дивана!
Вічні крихти на столі! У нас, що, давно таракани не підключалися?
Я куплю мілку! «Марічка», вибачливим тоном сказав Василь, та Олта його не почула.
Ти ж навіть коли викидаєш сміття, в кошик не попадаєш! Не так складно подивитися, чи потрапило? Якщо ні, то викинь! Спина не зламається, якщо нахилитися і підбирати!
Олта опустила руки і поглянула чоловікові в очі:
А та шоколадка, що ти забув під подушкою? Той комплект постільної білизни я тобі ніколи не прощу! Це була моя улюблена!
Василь почервонів. Йому стало справді соромно. І ще гірко, бо через нього дружина так розстроїна.
Олю! вигукнув він. Олюнько!
Обурення й гіркота на обличчі жінки перетворились на рішучість:
Через тиждень я йду у відпустку! На три тижні! І на цей час ми з дітьми поїдемо до моєї мами! Якщо, коли повернемося, в квартирі буде свинарник, я просто розлучуся з тобою! Я більше не можу це терпіти! Через тебе я закінчую прибирання і одразу ж починаю нове!
Василь жахливо дивився на дружину.
Тепер хоча б чашки прибери! І підміть залишки печива! Будь ласка!
Василь одразу зробив те, що сказала Олта. Хоча він і не вірив, що вона справді поїде з дітьми на три тижні. Здавалося, вона лише погрожує!
А вона їхала! Навіть квитки назад показала, які купила заздалегідь. Три тижні Василю доведеться жити в самотності. Перспектива лякала.
Єдине, що зробила Олта перед від’їздом нарешті навела в домі порядок і попередила:
Якщо знову буде безлад, можеш сам подавати на розлучення! Все, моє терпіння лопнуло!
***
У чоловіків часто своєрідне уявлення про чистоту.
Є такі, що дбатимуть про стерильність, вимагатимуть її і самі вмітимуть створювати порядок. Але в більшості чоловіків чистота не на першому місці в пріоритетах. І поняття «чистота» розтягливе.
Наприклад, впала папірка, якщо вона не свердить очі, може полежати до планового прибирання. Або її сховати під диван чи стілець.
Пил на телевізорі чи моніторі стирає, якщо фарба потемніла чи сонячний промінь висвітлив шар бруду, що на ньому можна писати любовні послання.
Піщинка на підлозі, коли ходиш у тапочках, не дуже заважає, доки не посковзнешся в куті.
А про тарілки, чашки, виделки, ложки й каструлі, що чекають своєї черги в умивальнику, навіть не говорить.
Який сенс розвивати буремну діяльність заради однієї справи? Краще зібрати, а потім, як Геракл, впоратись, а не просто помити посуд!
Щодо речей, що розкидані, дебати можуть тривати все життя! Може, предмет змінив адресу прописки? Ось штани на стільці саме на місці! А в шафі вони будуть сумувати!
Василь був типовим представником більшості чоловіків зі своїм особливим ставленням до чистоти. За словами дружини «свиномайстер»!
Взагалі, Василь вмів і прибирати, і готувати, і лагодити щось. І навіть робив це за власною ініціативою. Так, в захваті, за настроєм, чим би не вразити добросовісною працею по дому?
Але, по-перше, не завжди вдавалось поєднати бажане і можливе!
Хоча захотілося вимити плиту, а Олта вже варила щось інше! Під руку не підскочиш, і не хочеш заважати. Ось благородний порив накрився мідною посудою! А інший фронт роботи не приваблював.
Подруге, такі сплески мотивації були нечастими, як би хотілося Олті.
Потретє, Олта буквально вимагала активності, коли не було ні настрою, ні охоти. А працювати доводилося. Коли настрій нападало з-за кутка, робити було, по суті, нічого!
У всьому іншому Василь був чудовим сім’яником.
Працював добре, заробляв гідну суму в гривнях, гроші до копійки в дім! Жінку любив, дітей обожнював! Балував їх підробітками.
З поганих звичок лише комп’ютерні ігри. Але й їх Олта могла легко відволікти, коли треба.
Щодо імпульсивних покупок Олти, коли вона «випадково» купувала зайве, Василь дивився філософсько: «Ти ж жінка! Тобі це притаманне!»
Коли Олта приходила з роботи без настрою, Василь завжди приймав удар на себе, слухав і співпереживав проблеми. Навіть разом з дружиною сварив колег, хоча їх і не бачив у очі.
У цілому сім’я була гарна. Єдине «але» ставлення Василя до чистоти. Якщо б він сам прибирав, то все це лишалось би Олті!
А Олта й так вже мало чого не отримувала! Плюс ще дві донечки, які з татом лише граються, а всі проблеми кидали на маму!
Отже, доведена до крайності, Олта вирішила. Або переучить чоловіка, щоб він дотримувався порядку, або прибереже власні нерви і не розриватиме душу, повторюючи знову й знову: «Прибирай за собою!»
***
За тиждень до повернення Олта подзвонила чоловікові і запитала:
Як ти там?
Нормально, відповів Василь.
Тиждень у тебе! Це я так, попереджаю, якщо щось!
Так, все гаразд!
Потім Олта дзвонила за три дні до повернення, потім за два, а потім за один, нагадуючи: якщо Василь ще не прибрав після себе, ще є час.
Відверто кажучи, за три тижні Олта дуже скучила за чоловіком. Вони не розлучалися більше тижня від шлюбу. А тут цілі три тижні!
Тому й попереджала, щоб не було підстави до розлучення. Хоча й була вже готова пробачити, навіть якщо в квартирі буде свинарник.
Ні, сварка, санкції чи щось страшне це обовязково. Але розлучення ні.
І настав момент, коли Олта, залишивши дітей на дитячому майданчику, поділившись враженнями від поїздки до бабусі з подругами, піднялася до квартири
Константе, ви мене приємно вразили! радісно вигукнула Олта.
А ви мене, Юліє, ні! суворо сказав Василь. А вийшов усе, як в анекдоті!
І в якому? запитала Олта.
Я один прожив три тижні! Користувався однією каструлею і однією сковорідкою, які мив перед готуванням. А також одною тарілкою, однією виделкою і однією ложкою, що мив перед їжею! Так, чашки я використав дві! Одна для чаю, інша для кави! І мили їх, коли забруднювалися! А воду, газованку і соки я пив з пляшок, які, звичайно, викидав по дорозі на роботу! Це ти мені в голову вбила за ці роки!
Перед твоїм приїздом я просто прогулявся по квартирі з пилососом! І все! Чистота і порядок!
І що ти цим хочеш сказати? насторожено спитала Олта.
Той факт, що безлад у квартирі не я створив! впевнено заявив Василь. І для інформації! Ви любите солодке в домі! Ти і діти!
Ті шоколадки, які ти мене до сьогодні репродукуєш, ти сама їх сховала, коли в черговий раз сиділа на дієті! А я мовчав дипломатично!
Але ти ж залишаєш після себе спробувала схопитися Олта.
А якби ти не втручалася, не кидала руку туди, куди не просять, проблеми б просто не виникли!
Наступного дня в квартирі був бардак, як завжди. Але Олта приступила до прибирання, розуміючи, що Василь не головний хряпа в домі!
Діти, мабуть, вирішила Олта. Але це ж діти! Треба їх і до прибирання залучити! Хоча, як смітять, то вони першими, а як прибирають, то мамою!
