Після ділової поїздки мій чоловік повернувся задумливим і відстороненим.
Ти ж, мабуть, закохався? підсміхнулася під час вечері моя дружина, коли він вдруге посолив борщ.
Жарт не спрацював: тато Борис відсунув тарільку з недоїденим обідом і пішов у кімнату.
Славо, а чому Оленка до нас не завітала? одного ранку спитала Марина сина. Скоро ж весілля!
А Вячеслав мовчки відвернув погляд.
Жінка, зайнята на роботі, раптом згадала, що давно не бачила наречену старшого сина
Молода дівчина, яку хотіла вийти заміж за наймолодшого, сподобалася Марині Єфимівні відразу, хоча й були сумніви. Стара історія: старший син одружився з надмірно доглянутою блогеркоюсиреною, у якої нігті, як кігті, і довгі штучні війки.
Батьки відразу заперечували. Але син уже був дорослим хлопцем, керував підрозділом і мав власну квартиру, куплену за 150 тисяч гривень.
Хай одружиться, кого захоче! вирішила мама. Жити з ним йому доведеться, а ми це переживемо.
Стався дивний випадок: двадцятирічний Костя завжди вирізнявся розумом. Чому ж розумний чоловік обрав саме таку жінку? Це залишалося загадкою.
Рожеві окуляри швидко розбилися: виявилося, що це зовсім інші люди. Хто б подумав, що таке може статися!
Костя, зайшовши в гості, повідомив про розлучення: вони прожили лише півроку.
Що сталося? запитала мама, а тато мовчки спостерігав. Не зійшлися характери? Не сподобався її борщ чи ватрушки?
Який борщ, мамо! з розчаруванням сказав Костя. Ти її нігті бачила?
Я їх бачила, а ти ні?
Бачив, хоч і неохоче.
Тоді які претензії? Ти думав, що після весілля вона просто зникне? Чи буде вона тією, що печете тісто з кігтями?
Не пече, але…
Костя, як і Бальзамінов, вірив, що все само собою владнається, що холодильник сам наповнюється, а сорочки підвішуються на двері шкафа.
Але унітаз не чистився сам. Чому?
Його мрії про легке життя розбилися. Весільна подорож пройшла добре, а нігті тоді не заважали.
Все почалося тоді, коли спитали: як можна тримати праску «такими лапками»? Відповідь ніяк! Ніхто не планував так робити, так само і готувати, і прибирати.
«Твої сорочки сам прядай! Хочеш борщу готуй сам або замов! А я красуня, моє головне призначення!» казала вона.
Така була логіка сучасних дівчат. Блогеркакрасуня повернулася до батьків, які виховали таку дочку. На весілля вони витратили даремно кошти.
Тоді молодший брат привів Оленку, і вона всім сподобалася! Розумна і красива, менеджер у нафтовій компанії, мінімум косметики, натуральні війки та нігті.
Батьки зітхнули і схвалили вибір сина: «Одружуйтесь, звісно! І після весілля ми приймемо вас до нашого дому, доки не купите свою квартиру».
Оленка іноді ночувала у них. Мама і тато не заперечували, навпаки її присутність принесла в дім нотки ніжності, безтурботності й затишку. Квартира стала теплішою.
Навіть тато, який не любив довгі розмови, став приходити на вечірні посиденьки після вечері, коли Оленка залишалася до ранку.
Славко гордився: обігнав старшого брата, підскочив! Тепер батьки перестануть порівнювати його з Костею.
А де ж тепер дружина Кості? Оленка! У неї все йде по-іншому, бо вона така…
Дівчина виявилась справжньою перлиною: світла розуму, природна краса це зараз рідкість. Вона не уникала домашньої роботи, радувала родину своїми ватрушками і білими калачами, які дуже полюбив тато Борис.
Славко справді вдачі мав! Тепер Костя подивиться!
Батьки схвалили вибір Славка, і молодий чоловік подав пропозицію. День весілля вже був встановлений.
Але Оленка попросила перенести його на два місяці, бо треба підготуватись. У цьому не було нічого поганого: можливо, в неї були якісь секрети?
Славко, хоч і хотів швидше узаконити стосунки, був трохи розчарований. Він вважав, що наречена має мріяти про швидке весілля, бо так роблять усі дівчата.
Чому ж вона так ретельно готується? У Оленки не залишилося батьків вони загинули в автокатастрофі минулого року в Харкові. Тому організацією свята зайнялась сім’я нареченого.
«Купити сукню і кільце можна за один день, а решту без тебе, Оленко!» сказали, але вона не поступилася.
Вони не сварилися, просто справа не була критичною. Проте залишився невеликий осад ніби залишилась ложка.
Славко розповів про це батькам, сподіваючись отримати підтримку. Мама замислилася, а тато став на бік нареченої і коротко сказав:
Що сталося? Хто знає, що в її голові. Місяць раніше чи пізніше різниці нема, ви ж часто бачитеся!
Така підтримка була несподіваною; зазвичай тато не втручався.
З часом Оленка захворіла важким вірусом з високою температурою. Вона писала:
Славко, я не зможу прийти, бо не хочу вас заражати!
І вона зникла, немов яскрава пташка.
Славко проводив вечори вдома, розповідаючи мамі про кохану Оленку і майбутнє весілля. Папу Бориса відправили в відрядження, нікого не турбувало.
Тато був стриманим і, як завжди, не брав участі у подібних розмовах. І це йому навіть краще, бо коли кохаєш, хочеш про це говорити без обмежень.
Хвороба Оленки ускладнилася пневмонією.
Як же це не завадить весіллю? хвилювався наречений. Хто ж винен? Вірус чи ми?
Тато вже повернувся, а дівчина все ще хворіла, хоча дозволили Славку її відвідати. Спілкування вже не було легким: Оленка виглядала блакитною і збентеженою.
Знову в душі Славка щось крутилося, як у ЗАГСі. Дівчина уникала близькості, і Славко, не хочучи накручувати себе, залишив її.
З батьками він цього разу не консультувався батькам це не потрібно, а мама була зайнята роботою. Тато повернувся з відрядження, задумливий і ще більш мовчазний.
Ти ж, мабуть, закохався? знову підсміхнулася дружина, коли він посолив борщ.
Але жарт не спрацював: тато Борис відсунув тарільку і пішов у кімнату.
Через кілька днів до них завітав Костя. Оленка вже працювала, а до нареченого не приїжджала, бо була зайнята. Це помітила мама.
До весілля залишилася тиждень. Костя і брат сиділи в кімнаті і довго розмовляли. Виявилось, що Костя зустрів Оленку в місті, коли вона була з високою температурою, а він був у відрядженні. Вони сиділи в кафе, трималися за руки і сміялися, а коханням їх не помічали.
Ось така історія кохання.
Мама з сином не хотіли бачити, як Костя жалкує про рішення розкритися. Він розмірковував близько десяти днів, бо все ж дізнавалися правду.
Але все ж вони дізнаються, бо ніхто не планував одружитися з Славком.
Була дивна сцена, після якої тато пішов. У орендованій однокімнатній квартирі Оленки сказав, що це дуже серйозно, і залишив все інше розвязати їм.
У стресі вони намагалися вирішити все. Оленка, зрештою, одружилася! Це сталося значно пізніше, і вона вийшла заміж за Бориса, незважаючи на велику різницю у віці, бо він вже був розлучений. Чи може кохання мати вік?
Це виявилось подвійною зрадою, і Костя переміг молодшого брата: його дружина хоча б не підставила йому роги перед тестем!
Приємна дівчина виявилась тією самою розбійницею, яку всі ненароком прикрили.
Тож, хто ж кращий, дорогі?
Як у жарті про коня, коли спитали: «Що краще сані чи візок?», відповідь і те, і інше, просто зайве!
А Оленка? Ось така вона справжня сирота.
Тато не промах: хто б міг подумати?
Так сумно завершилась ця історія. Славко і Костя розвязали, що не будуть одружатися, і залишилися з мамою, яка зараз дуже потрібна підтримка, бо її залишили після 28ти років шлюбу.
Марині Єфимівні скоро виповниться пятдесят. Ювілей вони не планували святкувати, бо всі сили і гроші пішли на весілля сина, яке мало відбутись за тиждень до святкової дати.
Тепер весілля «завісило». Сини переконали маму переоформити події і замість весілля святкувати її ювілей це виявилося дешевше, ніж витрачати на весільні витрати.
Тож весілля перенесли на тиждень вперед і скасували декорування залу: часу було достатньо, щоб збиратись.
Гості були повідомлені, що все залишилося в силі, просто тематика змінилась. Подарунки можна залишити вони знадобляться.
Отож, з ювілеєм, Марина Єфимівна! Не сумуй, скільки тебе років.
Хто знає, чим ще обернеться ця спішна весільна історія, можливо, ще й на вашій вулиці буде святкування варто лише трохи почекати.
