Киньмо її тут, нехай сама здохне! гукнули вони, викидаючи бабусю в сніг. Негідники не здогадувались, що бумеранг незабаром повернеться.
Валентина Петрівна йшла до своєї парадної. Сусідки на лавочці обговорювали новий автомобіль, припаркований поряд.
Чий це? запитала Валентина.
Хто його зна! відповіла одна. Мабуть, Маріїний. У нашому дворі таких дорогих машин не буває.
У нас хіба що швидка приїжджає! додала інша.
Сусідки ще трохи поговорили про владу та плітки. Раптом вийшла сама Марія, до якої нібито належало авто. Вона пройшла повз, навіть не глянувши ні на них, ні на машину, що стояла на газоні. Валентина поспішила додому.
Валентино Петрівно? почула вона в підїзді. Памятаєте мене? Ми розмовляли кілька днів тому. Я ваш родич.
О, Артеме! впізнала його жінка. Чому не попередив, що завітаєш? Це твоя машина на газоні?
Так, моя.
Тоді йди й перепаркуй, поки люди не поскаржились! Як можна таке вигадати ставити авто на мої клумби!
Родич поспішив вийти, а Валентина пішла ставити чай. Їй треба було продати квартиру не хотілося залишати сусідам знищений газон.
Колись до неї навідувався дядько з сином. Потім родичі забули один одного. І ось молодий чоловік зявився! Та щось у ньому непокоїло Валентину. Він багато курив. Хоч і молодий, а зуби вже жовті. Та хай би приїхав. Жінка не хотіла наймати ріелтора краще віддячити племіннику. Але той відмовився від грошей.
Валентина у віці залишилася без чоловіка та дітей. Вона мріяла переїхати ближче до природи. На свіжому повітрі краще, ніж спускатися з четвертого поверху. У селі була ділянка. Поки ще сили є, хотіла посадити городину. Восени знайшовся покупець на квартиру.
Завтра вже зима. Продаватимемо навесні, вирішила Валентина, відкладаючи угоду.
Та ж навесні ціни зростуть! заперечив племінник. У холод легше перевірити опалення. До того ж покупець вже є. А якщо потім передумає?
Та ж ви мені ще дім не підібрали! Де я житиму? Знайдемо будинок тоді й продамо, зітхнула жінка.
Артем погодився.
Незабаром родич знайшов кілька варіантів. Обравши будинок, вони поїхали в село. Оглянувши його, Валентина засмутилась. Скрізь потрібен був ремонт. Та грошей від продажу квартири вистачило б і на будинок, і на ремонт.
Артем розбирався у будівництві й міг підказати тітці, скільки коштуватимуть матеріали та робота. Племінник обіцяв допомогти.
Бабусю гризло:
Зима на носі. Не хочу я возитись із цим ремонтом. Хочу зайти й жити, як люди.
Та ж я вам допоможу! запевнив молодий.
Валентину непокоїло, що племінник так квапиться продати її квартиру й купити будь-який будиночок. Та вирішила, що він нічого з цього не матиме, а її справи йому просто заважають. Дякувала, що взагалі погодився допомогти.
Обра
