Довелося міняти замки, щоб свекруха перестала порядкувати в нашій хаті
З чоловіком ми офіційно одружені вже рік. І весь цей час його мати наче не може змиритися з тим, що її син зробив вибір не за її сценарієм. Вона, бачте, мріяла віддати його за дочку якогось мільйонера, щоб він не тільки сам купався у розкоші, а й тягнув її за собою у цей солодкий світ достатку. Звідки в неї такі амбіції — таємниця. Насправді в нас з чоловіком звичайні доходи: спочатку затягнули паски та взяли іпотеку, зараз живемо у моїй однокімнатній квартирі, а нову здаємо. У найближчих планах — купівля авто. Все, як у більшості молодих сімей. Без надмірностей, але й не на межі виживання.
Та свекруха наполегливо не хоче миритися з реальністю і досі будує свої фантазії. Вона не полишає спроб зруйнувати наш шлюб. Методи її винахідливості вражають: знаходила на сорочках чоловіка сліди губної помади, від одягу пахло жіночими духами, а в моїй сумці раптом опинялися презервативи. Звісно, це викликало сварки, недовіру, розбірки. На щастя, щоразу все з’ясовувалося, але осад залишався.
Нещодавно чоловікові запропонували на кілька місяців поїхати на роботу у сусіднє місто — відкривали новий напрямок, і керівництво доручило йому організувати старт. Це був шанс для кар’єрного зростання, і ми вирішили не відмовлятися. Чоловік поїхав, я залишилася сама і продовжила жити звичайним життям.
Через кілька днів я почала помічати дивні речі: речі не на своїх місцях, у шафі хтось явно рився. Спочатку подумала, що чоловік заїжджав і щось забрав, адже дорога недалека. Подзвонила йому — він здивувався і запевнив, що до міста не навідувався. За годину він передзвонив. Голос був похмурий, сказав, що, скоріш за все, це була його мати. Колись, перед нашою спільною подорожжю, він дав їй ключі «на всяк випадок» — і забув забрати назад.
Наступного дня я відпросилася з роботи і першим ділом викликала майстра, щоб замінити замки. Чоловікові пригрозила, що якщо він ще раз віддасть комусь ключі — буде жити на сходах. Ввечері все в хаті було на своїх місцях. Отже, це справді була свекруха. Я вирішила перевірити шафи і знайшла… крихітну відеокамеру, сховану на верхній полиці.
Я негайно подзвонила чоловікові. Він спочатку замовк, а потім почав сміятися — мабуть, був у шоці. Я ретельно обшукала квартиру, сподіваючись знайти ще щось, але, на щастя, більше нічого не знайшла. Скандалити не стала — чоловік попросив зачекати його повернення, він сам із нею розбереться.
А наступного дня свекруха сама подзвонила. Мабуть, зрозуміла, що ключі більше не працюють, і хотіла потрапити в хату. Запитала, чи я вдома, мовляв, хоче «на чай заскочити». Я відповіла, що мене нема, але попити чаю якось обов’язково вийде. За півгодини чоловік подзвонив мені й повідомив, що мати встигла поскаржитися йому — мовляв, я десь гуляю, а вдома пусто.
Нам це вже навіть смішно було. Ми почали жартувати, гадаючи, скільки ще привОднак ми знали: що б вона не вигадувала далі, наш дім більше ніколи не стане сценою для її вистав.
