У перерві Юстина зайшла до кавярні та побачила свого чоловіка з іншою. Вона вирішила їх обох проучить.
Юстина зупинилася у кавярні, коли побачила свого чоловіка з незнайомкою, і в її голові миттєво виник план помсти. Вона важко зітхнула, виходячи з офісу. Сьогодні було справ багато, а він знову наполягав на цих звітах саме зараз? Могла б і завтра все доробити. Робочий день був напруженим, тож вона вирішила зайти у свою улюблену кавярню. Уявила смачний салат та гарячу каву на хвилинку життя має стати яскравішим.
Всередині було майже порожньо. Вона вже готувалася сісти за звичний столик, коли раптом впізнала знайоме обличчя. Її чоловік, Олесь. І не сам поруч сиділа якась витончена жінка.
Юстину ніби облили крижаною водою. Незнайомка виглядала так, ніби тільки зійшла з обкладинки журналу. Біляве волосся, стильна сукня, блискучі прикраси. Її макіяж був ідеальним. Вона сміялася на якісь слова Олеся, жартівливо торкаючись його руки.
Усе всередині Юстини перевернулося. “Ось як воно”, подумала вона, ледь не кинувшись до їхнього стола. Спочатку хотіла влаштувати сцену прямо тут, голосно, як у фільмах. Але зупинилася. Ні, це було б надто просто.
Вона відійшла, обдумуючи план. Влаштує йому справжнє шоу.
Юстина сіла за столик у протилежному кутку, але так, щоб бачити їх обох. Замовила салат і каву, але їсти не поспішала. Дістала телефон і набрала Олеся. Його телефон задзвонив на столі. Він глянув на екран і швидко вимкнув дзвінок. Юстина усміхнулася. “Не хоче відповідати? Цікаво, про що вони так захоплено бесідують?”
Вона не відводила очей, спостерігаючи за кожним їхнім рухом. Олесь нахилився до білявки, щось прошепотів їй на вухо. Вона засміялася, прикриваючи рота долонею. На її пальці блищав масивний діамантовий перстень.
Серце Юстини стиснулося. Вона відвернулася, намагаючись заспокоїтися. “Годі, Юстино, тримай себе в руках”, прошепотіла вона, нервово гладячи серветку.
У голові миготіли спогади: перша зустріч, соромязливі побачення, зізнання в коханні. Невже все це було брехнею? Він грає на два фронти? Юстина стиснула зуби, але вирішила продовжувати спостереження. Хотіла вірити, що це просто колега. Навіть якщо занадто гламурна й сидить занадто близько.
З телефоном у руці вона продовжувала дивитися. Раптом її погляд впав на чоловіка, що проходив повз. Високий, гарний, з легким зачіском. Виглядав, як із реклами. І тоді їй спала на думку ідея. Вона рішуче махнула йому.
“Вибачте”, звернулася вона, і чоловік зупинився, здивовано подивившись на неї.
“Так?” спитав він, оглядаючи її.
“У мене дивна просьба”, Юстина на мить зупинилася, обдумуючи, як пояснити ситуацію. “Потрібно розіграти невелику сцену. Дивіться он там”, вона кивнула в бік Олеся, “це мій чоловік. І, схоже, він мене обманює. Не могли б ви зіграти роль? Хочу, щоб він відчув те саме, що й я.”
Чоловік замислився, потім широко посміхнувся.
“Чому б і ні?” він підійшов і сів навпроти неї.
“Мене звати Юстина”, сказала вона.
“А я Максим”, відповів він.
Юстина посміхалася, намагаючись бути спокійною, хоча серце билося так, ніби хотіло вискочити. Вона поглянула у бік Олеся. Він помітив її. У його очах блиснуло здивування.
Очевидно, він не очікував побачити дружину тут. Тим більше з іншим чоловіком. Олесь на мить завмер, потім знову повернувся до своєї супутниці. Намагався робити вигляд, що все гаразд. Але Юстина помітила, як напружилася його рука.
Вона випросталася, вдаючи, що захоплено розмовляє з Максимом. Нахилялася ближче, ніби ділилася чимось дуже цікавим. Максим зрозумів її гру сміявся у потрібні моменти, кивав.
Юстина знову подивилася на Олеся та його супутницю. Тепер він явно нервував. Почав барабанити пальцями по столу, косився в їхній бік.
Незнайомка щось казала, але він вже не реагував так жваво. Юстина вирішила підсилити ефект. Сміливо взяла Максима за руку. Той, розуміючи її задум, легенько стиснув її пальці й усміхнувся. Олесь дивився на них все довше. Щось сказав своїй супутниці, і та раптом перестала сміятися.
“Ти чудовий актор, Максиме”, прошепотіла Юстина.
“Подивись, як він напружився”, відповів він. “Думаєш, достатньо його помучили?”
“Давай пройдемо повз них”, запропонувала вона. “Подивимося, що він зробить.”
Максим кивнув. Вони підвелися, і Юстина взяла його під руку. Повільно йшли до виходу, проходячи повз столик Олеся. Коли порівнялися з ними, Юстина вирішила зіграти останню карту. З найневиннішим виразом обличчя
