Жінка втекла з дому та залишила чоловіка з дітьми, а через два дні він отримав від неї листа
Повернувшись додому після роботи, я, батько родини, вирішив спокійно подивитися футбольний матч, не переймаючись справами по дому чи вихованням дітей. Засинати малюків, які кричали та вередували, мені абсолютно не хотілося.
Але саме цієї вечері все змінилося дружина, грюкнувши дверима, не витримала напруги та пішла з дому. Діти залишилися зі мною. Мій спокійний вечір із пляшкою пива на дивані в одну мить зник. Через кілька днів ось який лист я написав дружині:
Любов моя, Катерина,
Ми посварилися кілька днів тому. Я повернувся додому знесилений. Була вже восьма година вечора, я мріяв просто прилягти на диван та подивитись гру.
Ти була засмучена й безмежно втомлена. Діти весь час сварилися й кричали, поки ти намагалася їх вкласти.
Я збільшив гучність телевізора, аби не чути галасу.
‘Ти хіба не помреш, якщо бодай трохи допоможеш та займешся дітьми?’ запитала ти та зменшила гучність.
Я відповів з роздратуванням: ‘Я цілий день працюю, щоб ти могла сидіти вдома та бавитися іграшками з дітьми’.
Ми розпочали сварку, слова сипалися одне за одним. Ти плакала від втоми та розпачу. Я наговорив багато зайвого. Ти закричала, що більше не можеш терпіти й вибігла з дому, залишивши мене з дітьми.
Мені довелося самому годувати їх і вкладати спати. Наступного дня ти так і не повернулася. Я взяв відгул з роботи й залишився вдома з дітьми.
Я пережив усі дитячі істерики та сльози.
Я бігав по квартирі без жодної змоги навіть спокійно прийняти душ.
Цілий день пробув удома, не перемовившись жодним словом з дорослою людиною.
Я навіть не мав можливості сісти й нормально пообідати увесь час мусив пильнувати дітей.
Втома була така сильна, що здавалося, я б міг проспати двадцять годин поспіль, але це неможливо одна дитина прокидається крізь кожні три години та починає плакати.
Я прожив без тебе дві ночі й день. Я зрозумів усе.
Я збагнув, якою змученою ти завжди буваєш.
Я зрозумів: бути мамою це постійна жертва.
Мені стало ясно: це значно важче, ніж просидіти 10 годин в офісі й ухвалювати фінансові рішення.
Я усвідомив, що ти пожертвувала своєю карєрою та фінансовою свободою, аби бути поряд з нашими дітьми.
Я відчув, як важко, коли фінансовий стан залежить не від тебе, а від твого чоловіка.
Я зрозумів, якою жертвою стає відмова від зустрічей з подругами, від занять спортом, від хобі, навіть від простого спокійного сну.
Я почав розуміти твої почуття, коли ти цілі дні сидиш із дітьми, а життя навколо проходить повз.
Я зрозумів, чому тобі так боляче, коли моя мама критикує твої методи виховання. Ніхто краще мами не зрозуміє власних дітей.
Я переконався, що саме мами несуть найбільшу відповідальність у суспільстві. І, на жаль, ніхто цього не цінує й не хвалить.
Я пишу тобі не лише тому, що сильно сумую. Я хочу, щоб ти кожного дня чула:
‘Ти мужня, ти робиш неймовірно важливу справу, я захоплююсь тобою!
Бути дружиною, мамою і берегинею дому ця роль найважливіша, але її цінують найменше. Поділися цим листом зі своїми подругами, щоб ми, нарешті, навчилися всі разом цінувати і вшанувати найважливішу працю в світі материнство.Я чекатиму тебе вдома. Обіцяю, що відтепер буду іншим справжнім партнером, а не гостем у власній родині. Ти потрібна нам не лише як мама, ти серце нашого дому. Я з нетерпінням чекаю моменту, коли знов зможу обійняти тебе й разом посміятися з нашими дітьми, розділити всі турботи і маленькі радощі.
Вибач мені, Катерино, за мою сліпоту й байдужість. Дякую тобі за все, що ти робиш. Повернись до нас я хочу бути тим чоловіком, на якого ти заслуговуєш.
З любов’ю і надією на новий початок,
твой Андрій.
