**Жити повноцінно у 70 років без дітей**
Я не прошу жалісти, навпаки у свої 70 років почуваюся щасливою, незважаючи на те, що у мене немає дітей.
Одного разу під час візиту до дерматолога довелось довго чекати в коридорі, як то буває. Там я зустріла жінку, чия історія змінила мій погляд на життя.
Вона вразила мене своєю витонченістю виглядала на 65, але, як виявилось, їй було вже за 70. Розповіла, що була двічі заміжньою, але зараз живе сама. Перший шлюб розпався через розбіжності: з самого початку вона повідомила чоловікові, що не бажає дітей. Він спочатку погодився, але коли їй виповнилось 30, знову почав наполягати. Бажання стати матірю так і не зявилось, тому вони розійшлися.
Потім вона одружилась з чоловіком, у якого вже була донька від попереднього шлюбу. Жили вони злагоджено, бо питання дітей більше не піднімалось. На жаль, другий чоловік помер, і вона залишилася сама у великому будинку, але самотність її не турбує.
Багато хто вважає, що діти це опора у старості, що вони завжди поруч. Але вона думає інакше: діти ростуть, йдуть своїм шляхом, будують власне життя. Саме тому вона й не хотіла ставати матірю.
Вона ніколи не шкодувала про свій вибір. Живе повноцінно, задовольняє свої потреби. «А якщо потрібно принести склянку води завжди можна заплатити комусь за це», з усмішкою додала вона.
Що ви думаєте про таке бачення щастя?
Її історія про незалежність і самореалізацію, про те, що радість життя не обовязково повязана з традиційною сімєю. Головне знайти свій власний сенс.
*Запис у щоденнику:*
Сьогодні зрозумів щастя не в тому, щоб хтось був поруч, а в тому, щоб бути впевненим у своєму виборі. Навіть якщо він не такий, як у всіх.
