Є певний тип людей, з якими просто неможливо спілкуватися. Лише небагатьом подобається мати справу з так званими «токсичними» особами. Хочу розповісти одну історію, засновану на переживаннях моєї подруги. Я описую її від імені самої подруги, крізь її враження.
Я маю тісний зв’язок із близькою родичкою. Ми чесно спілкуємося, часто навідуємо одна одну. Ось і цього разу я вирішила завітати до Ганни на чай. Купила до чаю торт і зайшла до неї.
Час я вибрала не найвдаліший, бо в Ганни вже була гостя. Як виявилося, до неї прийшла Лариса її сусідка. Жінка поважного віку, яка часто зловживає спиртним. Уся її пенсія зазвичай розходиться на алкоголь, а пити наодинці їй не до вподоби, тож Лариса блукає сходами і шукає компанію. Вона дуже настирлива і не знає меж.
Я завжди намагаюся уникати Лариси, бо не можу її терпіти. Вона ні хвилини не може мовчати, говорити їй байдуже що головне, щоб хтось слухав. Тому я ставлюсь до таких людей вкрай прохолодно. Я вже майже хотіла йти, але Ганна мене вмовила залишитися ще на хвилинку. Ну, думаю, нічого страшного, надовго не затримаюсь. Чайник ще не закипів, як Лариса вже почала свою звичну тираду.
Не всі можуть стерпіти таких людей. Вона постійно доводить мене до сліз, а потім сама ж і сміється. Я не розумію, чому Ганна терпить її мабуть, у неї особливий смак до таких диваків. Якби я була на її місці, не допустила б такої сусідки до своєї квартири.
Я вирішила піти раніше. Мені набридло слухати всі ті дурниці. Згодом Ганна розповіла цікаву історію, що трапилася після мого відходу. До неї прийшла ще одна подруга. Спочатку було все спокійно, але скоро Лариса знову почала плести свої інтриги.
Зрештою, Ганна і її подруга посварилися.
Ти уявляєш, Лариса нас так накрутила, що ми мало не побилися. Такого в мене ще не було…
Ось це і є справжня «токсичність». Лариса яскравий її приклад. Суперечки через неї виникають ні звідки. Усі сусіди добре її знають, і ніхто не бажає з нею спілкуватися. Лише Ганна терпіла її витівки.
Але й вона, як зясувалося, уже почала задумуватися. Ганна мені каже:
Розумієш, ми з Оленою подруги ще зі школи. Стільки всього разом пережили! А тут Лариса з такою легкістю нас розсварила… Почали сваритись через дрібниці. Я в Олени питаю, як вона себе почувала, а вона відповідає, що ніби хтось заговорив. Таке ж буває, правда?
Ганна нарешті розібралася. І не варто зі всіма налагоджувати стосунки. Краще обходити таких людей стороною. Я ж подумала, що щаслива у своєму підїзді, бо всі мої сусіди нормальні.
Згодом Ганна повідомила мені, що Лариса переїхала: її квартиру виставили на продаж, а сама вона зараз живе з донькою сімейні труднощі змусили. В будинку стало тихо і спокійно. Так і є: одна-єдина людина може отруїти життя відразу кільком.
Середовище навколо нас річ надзвичайно важлива. Бажаю кожному мати добросердих сусідів і рідних поряд. Не варто витрачати свої нервові клітини на диваків цінуйте себе і тих, хто справді приносить радість у Ваш дім.
